Ніч Гніву стала найбільшим проявом агресії в новітній історії Львова
Мільйони збитків, згорілі кримінальні справи та зникла зброя. Минулорічна Ніч гніву з 18 на 19 лютого об'єднала тисячі львів'ян. Навіть рік по тому ця нічна пригода оповита таємницями. Одні кажуть: здали нерви. Інші запевняють: погроми – справа рук провокаторів.
Ввечері 18 лютого 2014 року сотні людей з Майдану кинулись штурмувати Львівську ОДА, обласне управління міліції та прокуратуру. Поки одні зганяли гнів, інші виносили з приміщень все, що погано лежало: особисті речі службовців, алкоголь і техніку. Після прокуратури та головного управління міліції активісти взялись за райвідділи. Зривали погони з міліціонерів, били службові машини, палили кримінальні справи.
«У Галицькому, Залізничному райвідділах, мені здається, були точкові напрямки: архіви палились, приміщення, де зберігалися кримінальні справи, відповідно, зброярня, де зберігалася зброя, – у всіх підрозділах це активно знищили», – зазначив заступник начальника міського управління міліції Ігор Туз.
Найбільше тоді постраждав Франківський райвідділ. Там досі на фасаді є сліди вогнища. Деякі стіни у не відремонтованих приміщеннях вкриті сажею, спалене перекриття між поверхами досі зберігає запах диму.
Верхні поверхи уже майже відремонтували. Замінили покрівлю та проводку. У будівлі холодно, не працює система опалення. Ремонт допомагають робити родичі та знайомі самих міліціонерів.
Зараз працівники починають розселятись по різних кабінетах. Ще не так давно понад сто працівників відділу тиснулись у кількох приміщеннях. Комп’ютери приносили з дому. Адже за одну ніч кабінети, меблі та оргтехніка стали непридатними.
Наразі всіх збитків ще не підрахували. «У березні 2014 року – це було приблизно три мільйони гривень. Але це лише ремонт, без меблів та оргтехніки», – розповів начальник Франківського райвідділу міліції Роман Гранківський.
Ще більше не пощастило частині Внутрішніх військ на вул. Стрийській. Кілька «коктейлів Молотова» – і за кілька годин від адміністративного корпусу залишився лише фасад. І якщо за рік нацгвардійцям власним коштом вдалось відновити їдальню та КПП, то на адмінбудівлю коштів немає. Лише проектна документація коштує мільйон гривень, а за полагодження будівлі рік тому просили 100 мільйонів гривень.
Не беруться нацгвардійці і звинувачувати когось у підпалі. Активісти запевняють: події розгортались стихійно. Про можливі погроми міліція знала ще опівдні того ж дня.
«Ми отримали оперативну інформації близько 13:00, – розповів колишній начальник міліції Львівщини Олександр Рудяк. – На погоджувальній раді о 16:30 я сказав, що є намагання певної категорії осіб дестабілізувати ситуацію, деморалізувати підрозділи міліції, прокуратури й інших силових структур».
Заклики захоплювати відділи міліції та держустанови в той вечір пролунали зі сцени львівського Майдану. Тодішній його кординатор Роман Брезький зазначив, що крізь охорону прорвалось близько 30 людей у балаклавах. Нікого зі знайомих активістів у тих людях він не впізнав.
«Внаслідок тих подій, які відбувалися в Києві, закликали йти палити. І вони при тому вживали нецензурну лексику. Одразу частина людей розвернулась і пішла за ними в ЛОДА та на Григоренка», – зазначив Брезіцький. Розмовляли вони наче з акцентом. Втім, Орест Залипський, який тоді був ативістом «Автономного опору» і в той вечір був на Майдані, запевняє, що ідею подали львівські активісти.
«Не було там ніяких, як там потім казали, харківських курсантів. Це якісь нісенітниці, – додав Залипський. – Вони оголосили зі сцени: «йдемо захоплювати будівлі». І половина Майдану розвернулась і пішла. Це був свого роду стадний рефлекс, але з іншого боку, треба було зігнати накопичену злість».
Поблизу управління на вул. Григоренка чимало місцевих активістів впізнав і Олександр Рудяк, а на питання журналістів, чи була акція, на його думку, спланована завчасно, відповів, що штурмовики задіяли світло-шумові гранати. А на прогулянку, мовляв, із світло-шумовими гранатами навіть в цей буремний час ніхто просто так би не ходив.
Втім, про причини погромів наразі ніхто не говорить. Відкрито озвучують лише версії. Мовляв, комусь вигідно було створити хаос. Або ж відволікти людей від подій у Києві, щоб зайняті погромами люди менше їхали до столиці.