Ніколи в парламенті не буде 300 зрадників, - Огризко про другу державну

"Ніколи в парламенті не буде 300 зрадників, які проголосують за такі зміни до Конституції. Якою б оновленою чи доопрацьованою вона не була. А знаєте чому? Бо чітко усвідомлюють, що тоді вони з парламенту живими вже не вийдуть".

"Ніколи в парламенті не буде 300 зрадників, які проголосують за такі зміни до Конституції… якою б оновленою чи доопрацьованою вона не була. А знаєте чому? Бо чітко усвідомлюють, що тоді вони з парламенту живими вже не вийдуть", - цитує екс-міністра Gazeta.ua.

"Якщо сьогоднішня опозиція стане владою, вона мусить негайно змінити мовний закон, - додав Огризко. - Я хотів би, щоб наступна влада прийняла два закони щодо мовного питання. Перший – аналогічний тому, який є щодо російської мови в Росії (замінивши російську на українську мову, - ред.), другий – про реальні права нацменшин. Взяти за зразок Європейську хартію про регіональні та міноритарні мови, роз'яснити про що йдеться. А йдеться про мови, які зникають. Російська під таку не підпадає. Прийняти ці закони і нарешті поставити крапку. А кого така ситуація не влаштовуватиме – нехай шукає собі кращої долі. Тримати не будемо".

Відповідаючи на репліку журналіста про те, що в Україні побутує думка, що російську слід сприйняти як факт і якось прописати її де-юре політик відповів: "Це дуже "цікавий" підхід. Тоді також треба сказати, що й геноцид українців треба просто сприймати як факт. Але саме через цей геноцид фактом стало те, що російська мова в нас є фактично другою. Що після геноциду на територію України завезли велику кількість росіян. І ніхто не звертав уваги на українців, на їхні права. На права тих, які  розмовляли українською. Отже,  казати це так , мовляв,  історично склалося – значить  покривати злочини проти українців, за які, до речі, нікого досі не покарано".

Щодо загроз з боку законопроекту Колесніченка й Ківалова українській мові, Володимир Огризко зазначив: "Це буде переведення багатьох сфер суспільного життя на російську мову. Йдеться про 13 областей. Власне, нічого гіршого для української мови більш і не потрібно. Двомовність не в тому, що хтось не хоче використовувати російську мову, а двомовність у тому, що хтось не хоче говорити українською".

Нагадаємо, 3 липня Верховна Рада прийняла закон «Про засади державної мовної політики».  За закон про державну мовну політику  проголосували 248 народних депутатів. У поіменному списку, опублікованому на сайті ВР, вказано, що Володимир Литвин не голосував за даний законопроект. За словами депутатів, його на той час не було у сесійній залі. Напередодні Литвин зазначив, що голосування по законопроекту перенесуть, оскільки ще потрібно розглянути багато поправок. Також у списку вказано, що Микола Томенко проголосував за цей законопроект, що він згодом заперечив, повідомивши, що його картку хтось використав. Крім того, регіонал Петро Писарчук, чий голос за закон теж значиться, стверджує, що його на сесії не було, і просить відхилити голос від його імені.

Згодом Томенко повідомив, що подав у відставку, бо вважає неможливим працювати у такому парламенті.Володимир Литвин також попросив депутатів розглянути його відставку. За словами спікера, "його розвели, розвели Україну".