Опозиція запропонувала нову концепцію національної освіти
Об’єднана опозиція «Батьківщина» підготувала законопроект про «Основи законодавства у сфері освіти», який буде внесено до Ради наступного скликання. Законопроект пропонує нову концепцію розвитку національної освіти – від початкової до вищої, та створює передумови для її повної модернізації.
Презентували освітні ініціативи опозиції Микола Томенко, Леся Оробець і Лілія Гриневич.
Віце-спікер українського парламенту Микола Томенко під час презентації законопроекту зазначив, що якість освіти має стати пріоритетною галуззю для держави і бюджету, йдеться на офіційному сайті БЮТу.
«Наша стратегія у тому, що держава має працювати не на показники росту внутрішнього валового продукту, а на якість життя людини. А якість освітніх послуг – одна із найбазовіших характеристик якості життя людини. Ніде нема оцінки життя за статистикою – де і скільки чого вироблено, скільки промислового виробництва. Рівень життя визначається показниками освіти, медичної сфери тощо», - наголосив Микола Томенко.
«Ми сподіваємося, що зі зміною парламенту і зміною потім влади, ми віллємося в європейський світ, де життя людини визначається не цифрами, а якісними показниками», - відзначив політик.
Як зазначили виступаючі, у новому законопроекті прописано, що головним носієм змін освіти є педагог. Зокрема, законопроектом опозиції передбачається, що оплата праці вчителя формується на базі розміру середнього посадового окладу не меншого від середньомісячної заробітної плати по промисловості, урегульованість пенсійного навантаження, збереження робочих місць.
За словами Лілії Гриневич, законопроект визначає децентралізацію освіти для регуляторних функцій та фінансуванням.
«Кошти на освіту мають потрапляти якнайближче до споживача, до кожної окремої людини. Ми визначаємо тут нормативне фінансування, фінансування через гранти чи державне фінансування», - сказала Гриневич. За її словами, у такому разі кошти йтимуть не лише на оплату, скажімо, зарплат для вчителів, а й на друк нових підручників, підвищення кваліфікації педагога тощо.
Окремо Лілія Гриневич розповіла про реалізацію програми «Знай англійську, як українську», яку, відповідно до законопроекту, вивчатимуть у середній школі на рівні з українською мовою.
Вона також прокоментувала закриття сільських шкіл.
«Ми стоїмо на позиції, що у кожному населеному пункті, де є діти дошкільного та початкового віку, обов’язково має бути відповідний навчальний заклад, таких дітей не можна возити без бажання їх батьків», - наголосила Гриневич.
Крім того, законопроект передбачає ідею внутрішньої мобільності, а саме можливість студенів вищих навчальних закладів самим обирати предмети, які вони вивчатимуть.
«Ми виступаємо за комфортність навчання і можливість кожного вибрати собі траєкторію навчання. Можливо, у радянські часи були потрібні 120 однакових інженерів, але зараз потрібні нові кадри, які здатні вчитися протягом життя, тому ми придумали і розробили ідею внутрішньої і зовнішньої мобільності - здатність студенті вибирати собі предмети та переходити до іншої освітньої установи як у межах України, так і закордоном», - сказала народний депутат Леся Оробець.
Відповідно до законопроекту, освіту в Україні контролюватимуть представники громадськості та фахівці через новостворену Національну комісію з питань регулювання у сфері освіти та науки. Передбачено, що це буде незалежний колегіальний орган, склад якого затверджуватиме Верховна Рада. Комісія ліцензуватиме навчальні заклади та освітні програми.