Пост не міського голови, а львів’янина

Пост не міського голови. Пост львів’янина Андрія Садового. Можу собі це дозволити проти ночі.

«Та-а-а-к, г-н Садовой теряет мой голос. И не надо больше либерально поблескивать стеклами очков. И так понятно уже, что вы оказались блеск каким мракобісом».

«Самопоміч разом із Садовим впевнено перетворюється із прогресивної сили на пересічну політсилу. Сподіваюсь це принесе свої плоди на місцевих і парламентських виборах».

«Миллион вопросов к служителям культа. Хватит одного взгляда на автопарк, утварь и состояние брюха любого попа, чтобы понятЬ, что не так уж все плохо в наших церквях, как на то жалуются церковники».

«От воно що, а я була доброї думки про Садового, а виявляєтся він захищає церкву. Ну добре, краще пізно ніж ніколи про це дізнатися. Ганьба і сором».

«Ви що не читали ст. 35 Конституції України? У нас церква відділена від держави».

І так далі (Це, як ви мабуть здогадались, з численних дописів мені на Фейсбук сьогодні).

Шановна Фейсбук-спільното. Є речі, які поза поняттями рейтингів і лайків. Хто я такий, аби захищати Церкву? Вона сама здатна себе буде захистити. Я і так опинився в центрі дискусії, в якій, повірте, не планував опинятись.

А тому тим, хто хоче подискутувати про роль Церкви в житті Львова, я раджу це зробити з тими, хто цю церкву представляє. І які, як каже дехто, «жирують» і «страшно зловживають» у Львові.

Підіть до спільноти «Лярш Ковчег», яка при чотирьох парафіях займається людьми з синдромом Дауна. Загляньте до родинного дому «Покрова», які чомусь раптом вирішили піклуватись сиротами (обдирають мабуть). Подискутуйте з монахинями, які годують бідних в соціальних їдальнях. І так далі. Можливо такі розмови дадуть більше для пошуку компромісу в громаді між «антиклерикалами» та «церковниками». А він точно потрібний. Ну не релігійні війни ж нам влаштовувати тут.

Я не маю нічого проти, аби цю роботу робили не лише люди духовні. Але так вже сталось, що в них більше внутрішньої мотивації це робити і вони не чекають подяк і умовних «лайків» за це. І якщо церква має більше можливостей запропонувати щось для дітей у «віддалених районах міста», то це, мабуть, не питання до церкви. Питання – що пропонують інші? В тому числі і управління культури Львівської міської ради (це не докір пані Ірині, яка там попрацювала певний час. В цьому маю розібратись і я, як керівник цієї структури).

Оригінал