«Права на помилку експерт фактично не має»

Результати судових експертиз часто мають ключове значення у вироках українських – і не лише українських – судів. Від ретельності судових експертів дуже часто залежить справедливість. Як насправді працює ця сфера, досить закрита від очей стороннього спостерігача, поговоримо сьогодні з директоркою Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Оксаною Куманською-Нор. Вітаю вас, пані Оксано.

Доброго дня.

Принагідно вітаю вас з Днем юриста. І давайте з цього почнемо – як ваш юридичний фах помагає в цих експертизах.

Дякую за вітання. Так, справді сьогодні наша юридична спільнота святкує своє професійне свято. Скажу, що допомагає однозначно, тому що навики швидкого прийняття рішень, акцент на законності і справедливості сьогодні в державному секторі є дуже важливим. І ці навики, які дала освіта, практична діяльність на різних посадах юридичного спрямування – переконана, що сьогодні в державних установах мало б мати і має велике значення для утвердження законності, справедливості і, знову ж таки, правопорядку.

Але я так розумію, що судовими експертами працюють не лише юристи, а люди дуже різних професій – це власне вузькі фахівці, які би мали проводити експертизи.

Так, звичайно. Якщо ми говоримо про інститут – так, інститут є сукупністю кращих з кращих фахівців у різних галузях. Тому що хто такі судові експерти? Це фахівці у певній галузі знань: це і економісти, і особи, які мають спеціальні знання у сфері автотехнічних досліджень, у сфері дослідження почерку, у сфері дослідження комп’ютерної техніки, у сфері проведення різного роду економічних досліджень, психологічних досліджень, у сфері будівництва, земельних ділянок.

Наскільки я розумію, ваш інститут охоплює всю сферу.

Фактично вся сфера суспільних відносин.

Бо суперечки можуть бути про будь-що судові.

Абсолютно. Тобто весь спектр суспільних відносин. Фактично, дуже простими словами: якщо ми беремо будь-який вищий навчальний заклад і беремо різні спеціальності, які в ньому є – то фактично наш інститут містить фахівців з різних видів спеціальностей, їх об’єднує. І результат виходу – це є фаховий документ, документ фахівця, експертне заключення, тобто висновок судового експерта, який може бути застосований, в тому числі, і в судових процесах.

А професія юриста сьогодні дає можливість, на мою думку, дати розуміння кожному пересічному громадянину, представникам бізнесу, знову ж таки, змінити підхід взаємодії з державними установами – тобто дати розуміння самого значення висновку того експерта, який виходить з інституту, і його важливість у контексті судової реформи загалом.

Тобто я правильно розумію – ви говорите про те, що висновок цього вузького експерта треба оформити належним юридичним чином, щоби він мав вагу в суді?

Висновок судового експерта має бути оперативно зроблений і якісно зроблений за відсутності будь-якого корупційного елемента.

Сьогодні жодне кримінальне провадження не обходиться без висновку судового експерта. Тому що мало сьогодні порушити кримінальне провадження, тобто внести дані про ту чи іншу кримінальну справу, розпочати її – потрібно провести грамотно слідство. Очевидно, що працівники правоохоронних органів не мають спеціальних знань. Вони затримують злочинця на місті події, проте для того, щоби довести вину тієї чи іншої особи, потрібно, для прикладу, зробити відбитки пальців, дослідити, чи дійсно відбитки пальців на тому чи іншому об’єкті ідентифікуються саме з тією особою. Для прикладу, якщо це підроблений документ, порушується кримінальне провадження – також потрібні слідству спеціальні знання на підтвердження бачення слідчого про те, що дійсно цей документ є порушений, для того, щоби в подальшому передати ці документи до суду, і суд уже виніс вироки.

Тому швидкість вироків, уся судова система є неможливою без судових експертиз, які мають бути проведені своєчасно, фахово і, знову ж таки, без будь-якого корупційного елемента.

Дивіться, ключове слово – «своєчасно», ви кілька разів сказали «оперативно», «якісно»… Дуже часто експертизи тривають навіть не місяцями – роками. Чому так відбувається?

У першу чергу тому, що не було десь такого необхідного державницького контролю, розуміння і самих людей щодо того, що є якісь певні законодавчі рамки щодо строків проведення експертиз. Знали, що ми даємо документи на проведення експертиз, – і от знаємо апріорі, що документи можуть лежати рік, тому що є так звані черги. Але, мабуть, це пов’язано, на мою думку, з двома чинниками. Перше – відсутність певного контролю й інтересу цією сферою з усіх зацікавлених сторін. І другий момент – все ж таки, якщо вже ми беремо проблему сьогоднішню зі строками, то це є необхідність розвитку штатів, збільшення штатів інститутів судових експертиз. Тому що направду кількість звернень в інститути суттєво збільшується. Для прикладу, якщо взяти навіть статистику, починаючи з 2018 року до 2021 включно, фактично різниця між 2020–2021 роком – це є тисяча проваджень, які надійшли до нас в інститут, різниця у сторону збільшення.

А скільки загалом в рік ви проводите експертиз?

Загалом ми проводимо близько 6000 експертиз. Але якщо ми говоримо про кількість надходжень – це 6500, якщо я не помиляюся, прийшло в 2020 році, близько 7800 проваджень надійшло до нас в інститут…

Яка кількість експертів цим займається?

120 експертів. Тобто фактично якщо ми беремо, для прикладу, найбільш сьогодні завантажену лабораторію по кількості черговості (якщо ми дивимося по залишках, які в нас в інституті), лабораторію інженерно-технічних досліджень, яка проводить дослідження в галузі будівництва земельних спорів – відповідно, на одного експерта інколи є 80, а то й 100 справ. А це робота є не одного дня.

Але це на рік така кількість справ? Судді розглядають більше.

Ви зрозумійте – це є дослідження, які потрібно провести. Що включає в себе дослідження? Це потреба виїзду на об’єкт, провести докладні заміри…

Нескладно.

Звісно. Але якщо це є 100 проваджень, які потребують поїздки… Після цього, якщо, знову ж таки, ми беремо економічний блок, нам не дають на дослідження… Тобто сьогодні кримінальні провадження або ж будь-які справи в господарських судах не складаються з одного аркуша. Це інколи нам привозять в інститут, у коридорах у нас стоять мішки зі справами – і кожен документ треба переглянути. Тому що рішення судів, вироки суддів ґрунтуються саме дуже часто на висновках судових експертів.

Тому права на помилку судовий експерт фактично не має. Його помилка (не дай, Боже) допущена впливає на долю людей. Часто навіть експертів називають суддями у білих халатах. Тому тут не пройде той випадок, коли щось можна зробити халатно або дослідити один документ, а не дослідити інший.

Але це людський фактор – всі люди, всі можуть помилятися. Іноді можуть помилятися зумисно… Ви згадували, що «без корупційних ризиків». От як ви відстежуєте це – експерт справді не встигає провести експертизу чи він свідомо затягує?

Ви знаєте, ми щомісяця робимо систему оцінки діяльності інституту з урахуванням кожної лабораторії, яка в нас існує, – а це вісім лабораторій у нас в інституті. Ми проводимо статистику кількості надходжень справ, кількості виконаних справ. Статистика береться не лише цього року, а береться статистика діяльності попередніх років – для прикладу, п’яти років. І динаміка для мене, знову ж таки, як керівника, яка неповний рік на цій посаді, вона однозначно має бути вгору і з суттєвим відривом від попередніх років.

Розумію, знову ж таки, що не можна порівнювати складність справ 2021 року зі складністю справ, до прикладу, 2015 року. Тому що сьогодні у нас дуже сильна адвокатура, в нас уже дуже сильна прокуратура, в нас є на порядок більше органів, які порушують провадження, проводять розслідування. Тому ситуація змінна, а кількість працівників у нас, станом на сьогодні, залишається сталою.

Тому, я думаю, ми будемо просити цього року – і я дуже надіюся, що наше Міністерство юстиції України, яке дуже підтримує, зокрема цього року, якраз реформу у сфері судової експертизи, воно підтримає цю думку і доцільність у збільшенні кількості і чисельності, зокрема і Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. У крайньому разі, усі динаміки нашої роботи (це є кількість справ, які до нас до нас заходять в інститут), і кількість коштів, які отримує інститут за наслідками звернень фізичних, юридичних осіб, – динаміка є позитивна в сторону росту.

За наслідками звернення фізичних і юридичних осіб – бо не так давно стало можливо замовити приватну експертизу, так?

Так. Нові процесуальні кодекси дали можливість кожній фізичній, юридичній особі, адвокатам у рамках кримінального провадження звернутись за судовою експертизою – і не лише в рамках судового процесу. Тобто можна звернутися для проведення дослідження – і до того моменту, коли людина звернеться до суду.

І скільки це коштує?

Ви знаєте, не можна дати єдину відповідь на ваше запитання, тому що кожен вид дослідження є специфічним. Знову ж таки, якщо дослідження телефону, його несправності потребує, для прикладу, декількох годин з урахуванням певних дій технічного характеру – то провести економічну експертизу, яка має десять ящиків і, умовно кажучи, 100 томів – це різна затрата часу. В нас іде оплата з урахуванням однієї затраченої експертом експертогодини. Вартість цієї експертогодини – 171 гривня 60 копійок.

Незалежно від спеціалізації експерта?

Незалежно від спеціалізації. А уже з урахуванням необхідного часу для роботи відповідно і виставляється рахунок.

Як ви пріоритезуєте ці речі? От вам приходить від поліції, від СБУ, державні якісь замовлення на експертизу і приватні – що в першу чергу робите?

Знову ж таки, у нас в інституті є черговість виконання судових експертиз. Але, знову ж таки, професія юриста: як юрист, як адвокат, яка десять років віддала свою юридичну практику адвокатській діяльності, я розумію, наскільки є важлива для слідства, для правоохоронних органів вчасно проведена судова експертиза для того, щоб те чи інше порушене кримінальне провадження дійшло до суду. І якщо до нас звертаються правоохоронні органи з листами про те, що є резонанс тієї чи іншої справи або є необхідність швидкого проведення тих чи інших досліджень, які знаходяться в нас в інституті, я відверто ставлю свою резолюцію і прошу експертів…

Щоби цю справу в першу чергу розглянути, так?

…згідно зі своєю резолюцією, листа правоохоронних органів, щоб експерти брали в дослідження матеріали того чи іншого кримінального провадження.

Тобто на сьогодні в нас є комунікація з правоохоронними органами. Є потреба – скеровують листи такого роду про прискорення проведення судових експертиз. Якщо ситуація є терпима – відповідно, немає зловживань зі сторони правоохоронних органів такого роду листами. Тому виходи з накладенням резолюцій поза чергою не носять аж такого частого характеру.

Тобто я правильно розумію – формується жива черга із державних замовлень і з приватних, якщо дуже треба, то державні просуваються вперед? Або якщо приватникам треба і вони в два рази більше платять?

Справа в тому, що якщо брати співвідношення приватних і державних замовлень – це є 80 на 20, а то й менше приватних замовлень. Приватні замовлення – це є кошти інституту. Сьогодні десь є така думка, що, в принципі, державні інституції повинні заробляти самі на себе, тому що ми даємо сервіси і не повинні люди за нас платити податки.

Тоді вам інші відомства мають платити – наприклад, поліція чи СБУ.

Це є тема для дискусії. Абсолютно десь заслуговує на увагу ваша точка зору, на мою думку, також. Але маємо на сьогодні ситуацію, яку маємо. Тобто оці 20%... Ми також, звісно, стараємося не затягувати виконання такого роду експертиз, бо ми розуміємо, що існують і приватні експерти. І сьогодні ми, державний сектор, до якого багато років була недовіра, має отримати цю довіру, і ми маємо конкурувати нарівні з приватним сектором. Але ця довіра до якості нашої має бути збережена і посилена цією оперативністю проведення судових досліджень.

Власне, ви згадали – конкурувати з приватним сектором. Зараз дозволені приватні компанії, які теж займаються судовими експертизами. Має вагу при судових розглядах, це державна експертиза чи це приватна експертиза? І яка взагалі відповідальність експертів за їхні висновки?

У першу чергу, скажу, Олеже, що кожен експерт при дачі судового висновку несе кримінальну відповідальність – і він попереджений про кримінальну відповідальність. Тому за написане експерт може відповісти. І він це розуміє в процесі складання того чи іншого висновку.

Для суду має значення висновок судового експерта – і крапка. Тобто державного, приватного – законодавство не розділяє і не робить будь-яку диференціацію. Проте, знову ж таки, якщо говорити з практичної точки зору, і, знову ж таки, я вже зараз скажу як юрист – звісно, більшу довіру мають висновки саме державних інституцій і інститутів, зокрема судових експертиз Міністерства юстиції України. Так склалося, що десь, мабуть, на початку, коли створювалися ці інститути, найбільш потужний кадровий потенціал був в цих інститутах. І я направду вважаю, що науково-дослідні інститути – це є такі свого роду діаманти, якими можна пишатися в нашій системі Міністерства юстиції.

Зосередження кращих експертів, так?

Кращі з кращих. Очевидно, що, мабуть, через низьку заробітну плату багато судових експертів зайняло нішу приватного сектора – і, відповідно, працюють, реалізуючи свої знання в приватному секторі. І також вони виграють своєю оперативністю у виконаннях судових експертиз. Тому державному сектору, державним інституціям, на мою думку, зокрема наш інститут працює, і я ставлю перед собою задачу, перед нашими судовими експертами, щоб ми наближалися до такої зближеності з людьми в напрямі того, що не буде такої думки: «Ну все, експертиза – справа похована». Ні.

Але от у мене теж питання виникає, бо часто в судових справах чи в будь-яких резонансних справах відбувається так, що є одна судова експертиза. Родичі, наприклад, не довіряють – є інша судова експертиза. Іноді ці експертизи можуть суперечити одна одній.Якогось з судових експертів мали би покарати, якщо є дві експертизи з різними висновками. Але я не чув, щоби когось покарали. Ви чули?

Олеже, от це все тому, що ви – не юрист. І дуже важливо, коли є різні ситуації, щоб люди знали, що є така професія – юрист. І я думаю, що люди знають, однозначно – але щоби при таких ситуаціях зверталися до юриста. Тому що справді сфера судових експертиз і розуміння цієї сфери – мало хто сьогодні вникає в цю глибину.

На сьогодні чинне законодавство дозволяє провести, як ви кажете, повторну експертизу або ж уже самостійно звернутися до різних інституцій для проведення судових експертиз. І, знову ж таки, якщо експерт самостійно формулює свої висновки, він несе кримінальну відповідальність – і його бачення є таке, яке воно у нього є, і він викладає на папір. І часто ці бачення є різними.

Тому сьогодні процесуальне законодавство закладає принцип змагальності. На початку року в нас була онлайн-конференція, і ми ставили суддям запитання про те, як вони реагують, коли у справі, для прикладу, одна сторона подає десять висновків, інша подає п’ять. І відповідь суддів – позитивно, тому що це є принцип змагальності. І для суду легше прийняти рішення, якщо він побачить ту чи іншу кількість експертиз. Суд читає, вникає – і на підставі цього робить свої висновки.

Щоби притягнути експерта до відповідальності також є певна встановлена процедура, нею можна скористатися. І, знову ж таки, я думаю, людині достатньо знати, що така процедура існує і що вона може звернутися до фахівця, зокрема у галузі права, який зможе допомогти в тій чи іншій ситуації і розібратися з правомірністю висновку, якщо у цьому є сумнів.

Добре, дякую. Нагадаю нашим глядачам, що сьогодні у студії ZAXID.NET LIVE була директорка Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Оксана Куманська-Нор. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.