Суслов: Є енергія та бажання добиватися змін у країні

Заступник голови УСДП, народний депутат Євгеній Суслов – один з тих, кого без сумнівів можна назвати політиком нового покоління.

В 16 років Євген вже керував власним комерційним підприємством, в 19 – працював комерційним директором заводу, а в 21 рік став наймолодшим мером у Європі. ЗМІ писали, що почувши про Суслова, Юлія Тимошенко особисто приїхала до нього, щоб запропонувати почесне 10-те місце у списку БЮТ на парламентських виборах.

З того часу Євгенію довелося пережити багато політичних випробувань. Восени молодому опозиціонеру довелося протистояти силовому тиску влади на свою сім’ю та пережити декілька обшуків. Сам Суслов пов’язує це зі своєю відмовою перейти до Партії регіонів.

Втім, молодий політик й надалі виглядає впевненим у тому, що правильно обрав свій шлях. Сам Євгеній, і вся його сім’я користуються великим авторитетом та повагою у земляків. Батьки Суслова, до прикладу, відкрили дитячий будинок сімейного типу, всиновивши 21 дитину, що, звичайно, не зовсім типово для портрету українського заможного бізнесмена.

Сам Євгеній переконаний, що його політична кар’єра тільки розпочинається. Каже, що готовий брати на себе відповідальність та перемагати на виборах по мажоритарному окрузі.

Євгенію, ви є одним з наймолодшим депутатів Верховної Ради. Скажіть, чи відчуваєте ви у зв’язку з цим  інакше ставлення до вас, як до політика, з боку більш досвідчених парламентаріїв?

Звичайно ж, я поважаю досвід та мудрість старших людей. Але, вважаю, що вже і сам маю що запропонувати політиці та суспільству, є енергія та бажання добиватися змін у країні. Молодь живе амбіціями майбутнього, і я не виняток. На мою думку, вкрай важливо для молодого політика, щоб ці амбіції були співзвучні і з духом часу, і з бажаннями тих людей, які довірили йому захист своїх інтересів. Треба дивитися в майбутнє, але працювати над здійсненням планів вже зараз.

Останнім часом  ви багато їздите по регіонах країни – нещодавно були у Харкові, Черкасах... Що хвилює українських громадян, з якими проблемами до вас звертаються?

Знаєте, проблемами в країні скрізь однакові. І вони, в основному, економічного характеру. Людей зараз справді мало цікавить політика, їх в першу чергу турбує добробут  і  благополуччя власних родин, зростання цін, стан виплат пенсій та пільг. Я переконаний, що опозиція зараз має сконцентрувати свою увагу на тому, щоб показати людям - вона йде на вибори, щоб покращити стан української економіки, змінити ті жахливі умови в яких зараз доводиться виживати мільйонам українців. А головне – знає, як це зробити, використовуючи сучасні методи та рішення. Тільки так, конкретними пропозиціями, реальними кроками до співпраці з громадянським суспільством можна повернути довіру людей до політиків. І разом почати докорінні зміни в українській державі

Після вашого виходу з «Батьківщини» та відставки з посади голови «Батьківщини молодої», Турчинов заявив: "В Батьківщині дуже небезпечно і не всі це витримують". Невже в УСДП безпечніше? Які, взагалі, головні причини вашого рішення перейти до УСДП?

Почнемо з того, що мій перехід в жодному разі не є якимось заходом безпеки, оскільки ті проблеми, які були пов’язані з моєю опозиційною діяльністю, залишились досі. Я маю на увазі тиск силовиків на мою сім’ю. Тому, думаю, що не правильно показувати мій перехід до іншої партії блоку через призму того, що в «Батьківщині» «не всі витримують».

Основна мотивація, чому я вирішив перейти в УСДП - це прагнення посилити Блок Юлії Тимошенко та покращити ефективність його роботи. Якщо бути відвертим, останнім часом справи в УСДП йшли не найкращим чином, особливо після того, як голову партії кидали за грати. Тому ситуацію, на моє переконання, потрібно було рятувати саме через вливання в партійні ряди нової команди, яка вміє працювати ефективно.

Я глибоко переконаний і впевнений у правильності свого рішення, тому хочу зафіксувати однозначно - це не перехід заради того, щоб вирішити якісь свої проблеми.  Навпаки, я хочу акцентувати- окрім проблем з владою, ми маємо проблеми і всередині опозиції, тому нам є над чим добре попрацювати.

Деякі коментатори називають перехід вашої групи до УСДП початком розколу БЮТ. Чи змінилось ваші відносини з керівництвом БЮТ? Чи позначиться цей перехід на вашій роботі у парламентській фракції БЮТ-Б?

Я хочу наголосити, що в блоці ми спільно працюємо над всіма тими завданнями, які поставлені перед нами напередодні виборів 2012  - і щодо захисту Юлії Володимирівни, і, взагалі, щодо наведення порядку в цілому у державі. Те, що зараз певні люди більше захоплені не роботою, а місцями в списках  - це їхні проблеми. Для мене це не важливі, другорядні речі. Я ставлю перед собою зовсім інші завдання. А те, що нас всередині БЮТ хочуть спровокувати на якісь конфлікти… Хочу запевнити - це нікому не вдасться, бо в нас особистих конфліктів немає ні з рядовими членами «Батьківщини», ні з керівництвом партії та блоку.

Які стратегічні цілі ставить перед собою партія і на які ресурси розраховує, щоб їх досягти?

Наше головне завдання - підсилити опозицію «новими обличчями», а це означає – і новими можливостями та підходами до ведення політичної боротьби. Особисто мені, як людині молодій, хочеться будувати все по-новому, і, звичайно ж, завжди треба починати з себе. Наша команда приєдналася до партії всього півтора місяця тому, але зробити одну важливу річ нам вже вдалося -  поєднати громадські настрої у суспільстві зі своєю рішучістю, готовністю брати на себе відповідальність. Значна частина українського суспільства, а це особливо стосується малого та середнього бізнесу,  не представлена в політиці, але ці люди чудово розуміють, що зараз як ніколи треба бути готовим відстоювати свої позиції на всіх можливих рівнях. Тому, я вважаю дуже важливим поєднати ініціативи громадянського суспільства  з можливостями партії, ідеологічно наповнити суспільні процеси, які зараз відбуваються в країні.

Що стосується партійного будівництва, то зараз поки що йде процес ознайомлення зі справами. Деякі обласні організації залишаються досить потужними, деякі потрібно підсилювати, тому що вони довгий час перебували у занепаді.  За останні два роки партія дійсно пережила доволі непрості часи. Тому ми поки що спокійно вивчаємо ситуацію та вирішуємо поточні проблеми, які стосуються повсякденної діяльності партії.

В Батьківщині молодій у вас, очевидно, за довгі роки склалася своя команда однодумців. Чи плануєте залучати їх до УСДП?

Я хочу наголосити, що і тепер залишаюсь членом «Батьківщини молодої». Особисто для мене це важливо, адже я стояв біля витоків її утворення та робив все можливе для її розвитку  - з чистою совістю, великим духом та ентузіазмом. Це позиція, яку в мені виховував мій батько – «за тобою має залишатися зелена трава, а не спалені мости».

«Батьківщина молода» наразі є однією з найбільш потужних молодіжних організацій країни, і я мрію щоб вона такою залишалася й надалі. Я віддав їй 4 роки свого життя, ми виростили дуже багато молодих лідерів, які готові брати на себе відповідальність і вносити свіжу кров в нашу «стару» політику.

Звичайно, я не буду закликати людей переходити з «Батьківщини молодої» до УСДП, бо це має бути особистий свідомий вибір кожної людини. Ми не будуємо свою партію на засадах політичного рейдерства, наші пріоритети – це самосвідомість, розуміння необхідності прозорої та чесної роботи. Ми готові започаткувати новий «тренд», новий стиль політики в нашій державі. І хочемо перебудовувати цю політичну систему заново на тих засадах, які нам імпонують. Тому кожна людина, яка прийде до нас у партію  повинна сама собі дати відповідь: чому вона це зробила і чи буде вона боротися за ті ідеали, які ми сповідуємо.

Лідер вашої партії Наталія Королевська часто говорить про активне залучення до опозиційної діяльності громадських активістів та тісну співпрацю з представниками громадських рухів протесту. Чи означатиме це, що ви націлені на те, щоб надалі формувати свою політичну команду саме з найбільш авторитетних та активних лідерів громадського суспільства? Якими є механізми цього залучення?

Партія – це скелет, дух і розум. Але вона повинна мати також і м’язи та здорове тіло. У нашої партії вже є все перераховане, але треба ще нарощувати м’язи, щоб вона могла ефективно працювати. Що стосується залучення до партії нових облич, мені дуже подобається ідея про яку всі політичні сили багато говорять, але ніхто не робить – праймеріз. Це той спосіб, завдяки якому можна дійсно відбирати молодих активних людей, які позиціонують себе в якості лідерів на місцях. Лідерів, які можуть брати на себе відповідальність, розуміють, що треба робити і саме головне – хочуть це робити.

Переконаний, що така формула має спрацювати, на неї можна буде опиратися, залучаючи до партії нових ефективних політиків, молодих прогресивно мислячих людей, здатних навчатися і рости. Вони мають прийти на зміну носіям застарілого мислення та стереотипних підходів в управлінні державою.

Я думаю що ми обов’язково будемо робити це для нашої партії.  І, до речі, цікаво буде подивитися на інших лідерів демократичних сил, які неодноразово говорили про такий шлях поповнення партійних рядів, щоб вони підтвердили свою позицію не словами, а справами. Було б дуже добре, якби в Україні демократичні сили стали на шлях оновлення своїх лав саме через систему праймеріз,  залучивши до політичних процесів нові обличчя, активістів громадянського суспільства.

Як ви оцінюєте документ, який підписали опозиційні партії в День Соборності? Чого в ньому, на вашу думку, не вистачає? Чи стане він першим кроком до формування єдиного списку опозиційних партій, про який писала у своєму листі Тимошенко?

Головне і найважче – це зробити перший крок до єднання. А як далі підуть справи вже залежатиме від усіх сторін процесу. Особисто я є прихильником того, щоб лідери усіх опозиційних сил все ж таки сіли і добре попрацювавши, чітко і жорстко прописали всі без виключення тези, принципи і підходи своєї співпраці. Причому цей процес має бути виключно публічним і прозорим.

Діяльність опозиції має бути цілком зрозумілою для людей. Опозиція повинна бути антиподом влади в усьому. Не потрібно нічого приховувати від виборця, не потрібно ховатися по кутках та домовлятися там про якісь свої інтереси, не потрібно робити якісь недопрацьовані публічні заяви, які лише шкодять загальній справі. Переконаний, що тільки відкритий діалог між політиками, та з усім українським суспільством  допоможе опозиції добитися перемоги.

Як будуватиметься стратегія співпраці УСДП з партіями в рамках КОД на майбутніх виборах? Чи можлива ситуація коли мажоритарний кандидат від УСДП буде протистояти комусь із сильних кандидатів з партій КОД?

Безперечно, рішення про стратегію співпраці має прийняти політрада, тому я не хотів би говорити за всіх. Але від себе зазначу - дуже цинічно боротися за місце у списку  в той час, коли всі опозиційні сили мають орієнтуватися на спільний результат – впевнену перемогу.  Ми чудово розуміємо, що перемогти - зовсім не означає пройти 5-відсотковий бар’єр, це означає набрати 300 голосів і створити конституційну більшість у парламенті.

Якщо говорити про себе особисто, то я  готовий брати відповідальність і йти на мажоритарний округ. Тому що розумію: це робота «в полі», там треба працювати, а не розмовляти по телевізору . Ми хочемо брати участь на виборах в мажоритарних округах та виборювати нашу перемогу разом з іншими опозиційними силам.

Водночас, я вважаю, що КОД має все ж таки запрацювати активніше, бо саме від спільної роботи на результат залежить, що чекає опозицію - перемога чи поразка.

Але давайте будемо відвертими  - у опозиційних партій не так вже й багато людей, які б змогли виграти вибори на мажоритарних округах. Якщо знайдеться політична сила, яка може сказати, що в неї є 225 реальних кандидатів, то я, напевно, їм не повірю. Якщо партія говорить: є 25 реальних кандидатів, то це більше схоже на правду. Не треба забувати, що за два роки існування нинішньої влади дуже багатьох людей просто «зламали». Це треба розуміти і серйозно готуватися до боротьби. Бо ці вибори будуть не політичними, а військово-політичними. Взагалі, зараз найважливіше питання для опозиції – як правильно знайти оптимальні кандидатури, можливо за допомогою тієї ж системи праймеріз. Щоб люди подолали власні амбіції, зрозуміли важливість спільної справи, набралися мужності та попрацювати разом на більш сильного опозиційного кандидата.

Власне, це проблема історичного ґатунку для України. Згадаймо, чому наша країна у своїй історії так мало була незалежною, що їй заважало? Насамперед, присутність багатьох «гетьманів» на одному клаптику землі.

Парламентські вибори стануть великим іспитом для української опозиції. Чи зможемо ми всі об’єднатися і бути разом? Щодо нашої партії, я хочу сказати однозначно – ми готові входити до єдиного списку та перемагати на виборах. Не на рівні прохідного бар’єру,  а на тому рівні, який дозволить змінити нинішню владу та дасть опозиції можливість започаткувати у Верховній Раді якісно новий підхід до політики.

Динило Іваненко