Щороку наприкінці грудня хочеться підсумувати події року і згадати ті, якими можна пишатися. ZAXID.NET зробив підбірку новин за 2021 рік з особистими та загальнодержавними перемогами. Пропонуємо ще раз їх пригадати.
Відкрите небо і медицина
У 2021 році Україна та Євросоюз підписали угоду про спільний авіаційний простір, на що чекали 8 років. Це створює передумови до здешевлення квитків на авіарейси та розширення вибору перевізників. Авіакомпанії відкрили багато лоукост-рейсів, проте наразі не завжди ними можна скористатися через карантинні обмеження.
Львів став першим в Україні центром трансплантології. Його відкрили у лікарні швидкої допомоги. Загалом вже чотири львівські лікарні мають ліцензії на проведення трансплантацій: ЛШМД, обласна клінічна лікарня, міська дитяча лікарня і Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр. Всі чотири лікарні увійшли в пілотний проект МОЗ із трансплантації органів.
Ще одним досягненням є запуск аеромедичної евакуації. Проект реалізовує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, але умови для посадки вертольота наразі є лише біля лікарні швидкої допомоги. Там планують збудувати спеціальний вертолітний майданчик.
Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги Львова та Львівський обласний перинатальний центр увійшли у топ-10 найкращих закладів спеціалізованої медичної допомоги в Україні за версією «Public Health». За успішний менеджмент генеральний директор лікарні швидкої допомоги Олег Самчук увійшов у сотню найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус».
До ще однієї медичної перемоги варто зарахувати те, що Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр першим в Україні включили в американський проект з лікування важких форм раку.
Окрім фахових лікарів, які щоденно рятують життя, цього року відзначилися героїчним вчинком і студенти-медики. Троє старшокурсників медуніверситету врятували життя літньому чоловіку, якому стало погано у трамваї. Студенти, які випадково опинилися поруч, 10 хвилин його реанімували, поки не приїхала швидка. Лікарі підтвердили, що правильні дії студентів врятували пенсіонеру життя.
Винаходи
Серед науковців помітно виділяються представники «Львівської політехніки». Успішними їхніми цьогорічними напрацюваннями можна назвати розробку триколісного електросамоката, у співпраці з науковцями Львівського університету – станції очистки фільтрату для Грибовицького сміттєзвалища. Студенти «Львівської політехніки» розробили програму розпізнавання реального обличчя (не фото), яку використовуватимуть у різних системах безпеки. А учень Львівського фізико-математичного ліцею Юрій Сагайдак здобув золоту медаль на міжнародному конкурсі наукових винаходів за проект «Метод протезування зору». У Львові також готуються до відкриття першого на заході України інтерактивного музею науки.
У Львові вже планують виробництво українських електричних вантажівок. А міські науковці виграли грант на розробку вакцини проти коронавірусу. Її наразі тестують у польській лабораторії. Львівська IT-компанія здобула американську відзнаку за інновації проти Covid-19: вимірювання показників стану здоров’я з допомогою веб-камер, прорахунок кількості людей в приміщенні з допомогою спеціальних сенсорів та спосіб покращити соціальну взаємодію у віртуальному світі. Також у Львові збудують цілий Innovation District IT Park, польський банк виділив 81,5 млн євро кредиту на його будівництво.
Найкращі
Згадаємо і особисті успіхи львів’ян, якими, проте, пишається не тільки місто, а й вся країна.
Курсанта Львівської військової академії Павла Лейсі визнали найкращим іноземним кадетом Королівської академії сухопутних військ Сандгерст у Великобританії. Львів’янка Ірина Сенюта стала першою в Україні професоркою з медичного права. Інша професорка, з Львівського університету фізичної культури, 67-річна Наталія Степанченко стала срібною призеркою чемпіонату світу Oceanman-2021 з плавання. Перемагають львів’янки і на конкурсах краси: 40-річну Зоряну Богдан визнали найгарнішою мамою Європи, а 42-річна Олена Мороз перемогла на Woman of the Universe-2021. 19-річний студент Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська політехніка» Юрій Яцишин переміг у конкурсі Young Car Mechanic.
Лідери думок
Тихою, невтомною працею, як заповідав митрополит Андрей Шептицький, відстоюють інтереси України ті, хто вірять в неї і працюють на її благо.
Львів’янин Святослав Літинський своєю наполегливістю вже багато років відстоює українську мову. Неофіційний мовний омбудсмен через суди скасовує в обласних містах статус регіональної, змушує виробників товарів випускати меню та інструкції державною, а Нацраду з питань телебачення і радіомовлення зобов’язав вплинути на українські телеканали, які транслюють серіали російською.
Триває боротьба і на гастрономічному фланзі. Амбасадором українського національного меню виступає найвідоміший український шеф-кухар Євген Клопотенко. У світовому рейтингу він увійшов у топ-50 професіоналів, які змінюють світову гастрономію. Він не тільки популяризує українську кухню у світі, а й змінює гастрономічну культуру в Україні з радянської на національну. Його стараннями у школах змінили і покращили меню, борщ внесли до національного списку культурної спадщини і планують ним доповнити нематеріальну спадщину ЮНЕСКО та створити національне свято.
Те, що любити свою країну найкраще добрими справами, доводять також представники малих громад. До прикладу, 29-річний священик Іван Городицький проміняв Париж на віддалене село Львівщини і відроджує його. За півроку молодий парох змінив не тільки село, а головне – спосіб мислення його мешканців. Станіслав Клосовський збирає історію та відроджує своє мультикультурне село на Львівщині, створив інноваційний музей. Іван Рибко раніше працював кондитером в Іспанії, але повернувся додому і став священиком у Новому Роздолі, ініціює волонтерські і соціальні проекти. А львів’янин Остап Лунь після повернення з Америки збудував власне ранчо, де розвиває туризм.
Волонтерство
Волонтери часто вказують на ті пробіли, які є в державній політиці, і діють там, де офіційні інституції безсилі. Вони першими об’єднують зусилля і скеровують допомогу туди, де її найбільше потребують. Так, волонтери дуже допомагали українській армії від початку війни на Сході, вони опікуються нужденними і у Львові створили перший в Україні банк їжі для бідних. Їм вдається збирати великі суми грошей на лікування важкохворих.
Серед таких випадків найбільш дороговартісного лікування потребують діти з рідкісним генетичним захворюванням – спінальна м’язова атрофія. Їх порятує один укол, але його вартість близько 2 млн доларів і його потрібно встигнути зробити до 2 років. У липні хворому на СМА восьмимісячному хлопчику з Одеси Дмитру Свічинському кошти на такий укол зібрали менш як за три місяці. Для півторарічної львів’янки Вікторії Полюги зі СМА гроші збирали трохи довше, але зусиллями волонтерів і благодійників зібрали необхідні 50 млн грн. Сума переказів благодійників коливалася від кількох гривень до мільйона. Гроші жертвували як приватні добродії, так і цілі компанії, депутати виділяли кошти з бюджету, а львів’яни запустили флешмоб з перерахунку добової зарплати для Віки. Зараз дівчинка з батьками вже у США, але ще очікує на рятівний укол.
Волонтерські успіхи змусили і державу звернути увагу на проблеми дітей. У державному бюджеті України на наступний рік вперше передбачили кошти на закупівлю препаратів підтримувальної терапії для дітей зі спінальною м’язовою атрофією.
Окрім армії та медицини, волонтери допомагають поліції та рятувальникам шукати зниклих людей і навіть часом випереджають державні установи. Так у січні, в люті морози і хуртовини, в Карпатах волонтерська організація розшукала і врятувала хлопця, який сам пішов у похід. Підрозділи ДСНС безрезультатно його шукали кілька днів, тоді за справу взялися активісти рятувально-пошукового поста Marmaros Rescue Hut. Вони знайшли знесиленого львів’янина у горах Румунії і доставили у гірський притулок.
Волонтерять в Україні і науковці. Доцентка Львівського університету Ганна-Меланія Тичка зробила сенсаційне відкриття у міській каналізації: вона відшукала місце сховку групи євреїв, які пересиділи там найважчі часи Голокосту. А за зверненням небайдужих мешканців аварійного будинку вдалося виявити ймовірні рештки найдавнішої промислової споруди Львова – млина Штехера, який у XIII ст. сам князь Лев подарував першому війту міста.
Сподіваємося у 2022 році в Україні буде ще більше перемог, сенсаційних відкриттів, винаходів і добрих новин. Діліться успішними історіями із ZAXID.NET, а ми розповідатимемо про них усім читачам.