Вдаримо стратегією сталого розвитку по точках росту, товариші
IQ

Вдаримо стратегією сталого розвитку по точках росту, товариші

Про освоєння коштів європейських партнерів, невідворотні зміни і міцних господарників

Назар Кісь, 28 січня 904 0
фото Історико-культурний парк «Древній Звенигород», візуалізація

У попередній частині йшлося про те, як обласна влада розподіляє кошти (бюджетні і грантові). Звичайно, виникає чимало логічних запитань, на які хотілося б знайти притомні пояснення. Наприклад, який ефект спостерігається від поїздок чиновників закордон і їхньої участі в різноманітних форумах? Чи не пробували замість чиновників відправити «обмінюватися досвідом» якогось велосипедиста, якщо вже взялися розвивати велотуризм? Або інше питання – що стається з розробкою стратегії і «концепціями дизайну промоційних матеріалів», коли виділяються кошти на нові розробки?

Але це так, «на хлопський розум». А є ж, крім того, спеціальна аналітика, ще з 2018 року. У ній чорним по білому пише, що не налагоджені горизонтальні зв’язки, тобто всі процеси ідуть «через начальника», що переважає декларативний характер роботи, що мало реальних результатів. Що самих стратегій не досить, а якщо вже формувати стратегії, то було б непогано, щоб вони не суперечили одна одній.

Ще 2018 року ті, хто цікавився питанням, робили висновки, що ці проєкти – не про стимулювання інвестицій і розвиток, а про банальне залучення коштів. Що це не про малий і середній бізнес, який мав би розвиватися, а про органи влади і самоврядування, які займаються класичним «освоєнням».

Тому й відображення в інфопросторі відповідне. Заголовок – «Львівщина – один з лідерів відображення теми транскордонного співробітництва у місцевих програмах регіонального розвитку», а сам текст – не просто про недопрацювання, а про відсутність стратегії. От чого-чого, а стратегій мало б бути досить, здавалося…

З іншого боку, якщо всі проєкти «з низів» розглядає «Програмна рада», склад якої затверджується головою обласної ради, то чого ви, панове аналітики, чекали? Сінгапурського економічного дива?

Доповнити цей сюр можна таким ось текстом про те, як кошти «надходять» у другій половині грудня, а через кілька днів їх уже пора повертати назад, бо не встигли «освоїти» до кінця року…

Заради справедливості варто сказати, що на обласній владі світ клином не зійшовся. Існує ще чимало програм, відкритих для українців загалом і мешканців області зокрема. Є, наприклад, інформаційний центру сприяння транскордонному співробітництву чи інформаційний центр ЄС. Але ми їх не обирали в ради, вони не керують бюджетними коштами, які до них можуть бути питання в українських платників податків? А до обласної ради – можуть. І до Агенції регіонального розвитку Львівської області – теж можуть. Бюджети, так би мовити, зобов’язують.

Хоча, треба визнати, Львівщина рухається в бік Європи. Принаймні в частині назв. А ще стратегії, презентації, Power Point і тренінги стали частиною повсякденного життя. У симбіозі з вродженою радянською канцелярщиною вони дають дивовижні результати. Ось, наприклад, «Підвищення рівня облаштування сільської місцевості, сфери життя, діяльності та побуту селян на території Звенигородської сільської ради Пустомитівського району Львівської області» (за 7 426 056 грн державних + 825 117 грн з місцевого бюджету) – цілком радянська назва. Як й «Історико-культурний парк “Древній Звенигород”» (за 11 999 800 грн). І от коли в простої людини виникає запитання, на що мали б бути витрачені ці гроші, зразу ж на підході новий «План заходів з реалізації у 2019–2020 роках стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року». Де чітко вказано «Ревалоризація історико-ландшафтного середовища пам’ятки археології національного значення “Городище літописного міста Звенигорода”; створення громадського та ландшафтного простору “Звенигородський Майдан”; створення інформаційно-туристичної інфраструктури з ознакуванням на території пам'ятки». Нові гості, нові тости, стежте, одне слово, за бюджетними оновленнями…

Здавалося б, не треба далеко ходити, а просто взяти приклад з поляків. Де в центрі тих всіх процесів – не «органи», а підприємці. Тому воно й живе, бо бізнес розвивається, він не може інакше. Де не будують УРСР-2 з «керівною і спрямовуючою роллю» рад народних депутатів. І в підсумку в них не стоїть питання «як сюди потім прийдуть інвестиції?». Бо інвестиції не залежать від кількості сувенірів і буклетів, ані від «розробки концепції промоції». Особливо, коли до розвитку туристичної інфраструктури залучені всі, від обласних депутатів до районних клерків, всі, крім туристичних фірм, перевізників і готелів.

Окремо варто згадати і про вибрані пріоритети. У нас плачевна ситуація зі станом каналізування та діяльністю очисних споруд, простіше кажучи, вода в річках забруднена до неможливості. Розростаються нелегальні звалища побутових відходів, а переробка на жалюгідному рівні. У нас от-от відкриється ринок землі. У нас маса реальних проблем! І що робить обласна рада? Байдарки на річці Буг, велосипедні маршрути на Яворівщині, мобільні павільйони для конференцій, локальні центри, форуми, промоція і тому подібне. Не час братися за переробку сміття, компостування органіки, очищення річок чи сільськогосподарські кооперативи власників паїв (нагадую, що земля – наша свята мати). Ні, потрібно більше сувенірів і висвітлення потенціалу Львівщини.

Справді, нехай сертифікацією та виходом на ринок ЄС хтось інший займається, на це кошти теж виділяються. Європі треба, Європа хай і робить. А так тим, чим насамперед мала б займатися влада, займається суспільство, донори та ентузіасти. А фраза «ЄС виділяє кошти» поступово перетворилася на самодостатню новину, після якої навряд чи варто чекати якогось продовження.

P.S. Почитайте, не пошкодуєте. Спочатку «У жовтні 2016 року у Глинянах відкрили оновлену будівлю багатофункціонального навчально-виробничого комплексу «МОЗАЇКА». Реконструкцію зробили за кошти Європейського Союзу. Тут створили майстерні, виставкові зали, а також невеликий музей килимарства та ткацтва Глинян. Новий комплекс також містить конференційні зали та навчальні аудиторії. Загальна вартість проєкту становила понад 483 тис. євро, 90% з яких – це фінансова підтримка ЄС в рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні».

А потім «щоправда, музей начебто і створили, але штату – не виділили. Сьогодні ним опікуються працівники Історико-краєзнавчого музею міста Винники. Свого штату чи бюджету глянянський музей не має… новий музей не працює на повну потужність …бракує грошей на облаштування необхідної експозиції. Тож зараз у музеї є лише тимчасова виставка килимів».

Як там пише, в тій стратегії? Сталий розвиток? Підтримка малого і середнього? Точки росту?

«Вся влада радам!» Яка стратегія, громадяни?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук