Верховна Рада удосконалила поняття арешту майна у кримінальних провадженнях

Верховна Рада України розширила поняття арешту майна у кримінальних провадженнях, що було необхідною умовою для виконання рекомендацій Європейського Союзу щодо лібералізації візового режиму..

Відповідний проект закону № 2540а «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» у другому читанні підтримав 291 нардеп, передає РБК-Україна.

Згідно із законом, визначається поняття арешту майна, його мета і підстава. Зокрема, вартість майна, яке належить арештувати, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.

Згідно з документом, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації або спеціальної конфіскації майна в кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим з прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються терміном до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Арешт може бути накладено в установленому цим Кодексом порядку на рухоме або нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти і цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, у відношенні яких визначенням або рішенням слідчого судді, суду визначена необхідність арешту майна.

Згідно із законом, не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Також визначаються необхідні дані в клопотанні слідчого чи прокурора про арешт майна. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий чи прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому в уряді вважають, що внесені правки в закон суперечать директивам Європейського Союзу щодо лібералізації візового режиму. «У тому випадку, якщо цей законопроект не буде відповідати європейському законодавству, то це стане передумовою тому, що Україні безвізовий режим не дадуть», – сказав на засіданні парламенту у вівторок прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Він зауважив, що, якщо проголосований законопроект отримає негативні висновки з боку європейської сторони, тоді або президент України внесе в парламент відповідні поправки, або парламент повинен буде переголосувати його з урахуванням позиції ЄС.

Парламентарі голосували за закон, незважаючи на подальше проведення юридичної експертизи на відповідність директивам ЄС. Спікер ВР Володимир Гройсман зазначив, що у випадку невідповідності, нардепи закон переголосують.