Волонтери заявляють, що у львівському «ОХМАТДИТі» погано доглядають дітей з притулку

Головні новини Львова 20.01Оксана Лабойко, 20 січня 2016, 16:49 1866 3

Небайдужі львів'яни взяли під свою опіку чотирьох діток, які лежать в обласній дитячій лікарні «ОХМАТДИТ». Приносять малюкам одяг, іграшки та смаколики. А все після того, як одна з медиків попросила в соцмережах відвідати одиноку 4-річну дівчинку. Ініціаторка каже, не сподівалася, що люди відгукнуться так масово. Натомість волонтери переконані, що догляд за такими дітьми мав би бути кращим.

У маленької Юлі щодня до десятка відвідувачів. Уся палата в подарунках і дарують їх чужі люди. Мами і тата поруч немає: дитину забрали із сім'ї і зараз соціальні служби вирішують її долю. Перед Різдвом одна з медиків попросила друзів у соцмережах відвідати дівчинку.

«Вона мене вразила тим, що була дуже сумна і пригнічена. Я написала у Фейсбуці, щоб їй принесли якесь взуття, якусь ляльку, бо вона нічого не мала. Я думала, відреагують мої друзі і на тому закінчиться. Я не знаю, чому стався такий резонанс. Для мене то теж сюрприз, приємний», – розповіла лікар «ОХМАТДИТу» Андріана Мальська.

Юля не потребує складного лікування. Усі її проблеми на психологічному підґрунті.

«Її мама досить часто била. Перші дні, коли в неї впало тістечко, вона повторювала лише "не бийте, не бийте мене, я зараз його підніму, кришки позбираю"», – згадує лікуючий лікар дівчинки Ірина Зборовська.

Щороку в «ОХМАТДИТі» лікується понад півсотні вихованців Левандівського притулку, та ще ніколи волонтери так активно не допомагали. Відвідують Юлю, а заодно ще трьох діток із цього сиротинця. Та люди нарікають на догляд за дітьми.

«Я відвідувала Михайлика. Коли перший раз прийшла до нього, то в дитини лежало на тумбочці одне яблучко і більше нічого. Почала до нього ходити. Але наступного разу побачила, що ті всі йогурти, які я йому принесла, так і були складені в холодильнику. Йому ніхто їх не давав. Я погодувала його йогуртом, дала банан. І тут зайшла медсестра, я не знаю її прізвища, і сказала: дівчинко, якщо ви його будете так підгодовувати, то самі прийдете, будете його мити і міняти йому памперси», – розповіла волонтерка Вікторія.

«Ми з чоловіком приходили до Юлі, то люди між собою говорили, щоб відкривали те, що їй приносять, бо є побоювання, що це все їй не перепаде. І тому все, що люди приносять, наприклад, одяг з бірочками, ми стараємося на неї одягнути. Все, що їй належить, розпакувати», – додала волонтерка Христина.

Головний лікар обіцяє: розбереться, що і кому говорила санітарка. Але, мовляв, годувати дітей всім, що приносять, не можна.

«Я не відкидаю, можливо, медсестра щось таке і сказала. Можливо, не так висловилася, або ж її неправильно зрозуміли. Хоча, зазвичай, навпаки – і санітари, і лікарі дітям з притулку намагаються приділяти більше уваги. Бо коли така малеча лежить в лікарні сама, нема нікого з рідних, на це важко дивитися. Але люди мають розуміти, що не можна дати дитині ті всі йогурти, які принесли, до прикладу, цілий ящик. Дитина може сісти і з'їсти, і потім будуть клопоти на рівному місці», – пояснив головний лікар «ОХМАТДИТу» Вальдемар Надіжко.

Самотніх малюків доглядають усі, хто може. Зокрема й батьки дітей, які лежать поруч. Та в Юлиній палаті запевняють, що допомагають, бо шкодують малечу. Втім, у присутності лікарів іншого ніхто й не скаже.

«Та всі дивляться. І ми передягаємо, і санітарка приходить, погодує його, коли треба помиє. Такого, щоби за ним ніхто не дивився, точно нема. Але, розумієте, санітарка одна. Вони кажуть, то би мали прислати ще когось з ним з інтернату, бо всі з мамами лежать. Але хто то дасть?», – зазначила одна з мам, дитина якої лікується в одній палаті з іншим підопічним притулку Михайликом.

З притулку тільки телефонують запитати, як почувають себе діти. Щоб відвідувати малечу,  кажуть, не мають стільки працівників. Та заявляють, що збирати дітям речі не було жодної потреби. І показують список, з чим їх відправили.

«Ми завжди складаємо акт, що даємо дітям. Наприклад, Юлі ми дали 10 штук памперсів, шапку, куртку, чобітки, шарф, піжамку, тапочки, штани, три пари колгот, лосини, дві майки, три футболки, гольф, зубну щітку і пасту, п'ять трусиків. Крім того, наша медсестра кожного ранку, коли здає зміну, телефонує в медзаклад і питає, чи дітям щось потрібно. Якщо щось треба, то наша машина довозить, але з лікарні нічого не просили», – говорить вихователь-методист притулку для дітей відділу у справах дітей Львівської ОДА Галина Маланчук.

У лікарні обіцяють, що після виписки усе, що принесли дітям, спакують їм назад до притулку. А там запевняють, передадуть речі туди, куди скерують малечу. Адже на Левандівці діти можуть жити лише три місяці, допоки не вирішать їхньої долі – повернути у сім'ю чи влаштувати в дитячий будинок.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук