Втіха й небезпека від дитячого майданчика

IQЛюбко Петренко, 21 липня 201364740
Втіха й небезпека від дитячого майданчика

Нещодавно у Львові відбулася втішна й давно очікувана подія – запрацював новий дитячий майданчик у парку Івана Франка. Сталася й подія прикра: 11-річний хлопчик сильно травмувався на одному з львівських майданчиків. І одна, і друга дали привід зайвий раз замислитися над проблемою дитячих майданчиків у Львові зокрема й Україні загалом.

Приємно спостерігати, як ціла ватага малюків бавиться на новому майданчику, слухати, як лунає дитячий сміх. Батьки пам’ятають, як виглядав у парку біля Університету майданчик ще місяць тому. Обірвані гойдалки, зламані каруселі, прогнилі дошки на дитячій гірці. Повсюди стирчать залишки залізяччя, цілковита відсутність піску в пісочниці. Вигляд майданчика навіював лише безнадію й розпач.

Як сталося, що майданчик довели до такого жалюгідного стану? З’ясувалося, винні в тому всьому бюрократичні колізії. Майданчик збудував спонсор – мережа «Пузата хата». Збудував ще 2006 року, але на баланс відповідного ЛКП передати забув, а може, просто не знав, що це треба зробити, чи не вважав за потрібне, міркуючи приблизно таким чином: я збудував, дітям втіху приніс, а ви вже мастіть собі голову, що з тією втіхою робити. Тож майданчик продовжував перебувати на балансі спонсора, і формально спонсор мав би ним опікуватися. От ЛКП «Зелений Львів» на підвідомчій території котрого перебував майданчик, Галицька райадміністрація і міська рада й мастили собі голову цим питанням усі ті роки, а майданчик тим часом розвалювався на очах, перетворюючись на полігон для шанувальників екстріму. Звичайно, батьки й надалі приводили сюди своїх чад, бо просто не було іншої альтернативи. І це лише щаслива випадковість, що жодна дитина не зазнала там серйозної травми. Бо якби зазнала, то крім інших проблем, батькам дитини було б дуже складно знайти відповідача, котрого можна було б притягнути до суду.

Як вибороти майданчик

Але, Богу дякувати, з майданчиком у парку Франка проблему вирішено. Та й загалом проблема майданчиків у Львові останнім часом вирішується доволі успішно. Як розповів ZAXID.NET працівник управління молоді, сім’ї та спорту Львівської міської ради Роман Андерс:

«З 2007 року місто почало відносно масово встановлювати дитячі майданчики. За цей час встановлено вже 307 майданчиків нового зразка. Це великий крок уперед, хоча потреба є значно більшою. Тому лише за цей рік буде облаштовано близько 50 майданчиків».

Загалом Львів належить до тих міст України, забезпеченість яких  дитячими майданчиками є однією з найвищих в Україні. Чи свідчить це про прогресивність Львова у цій сфері, чи радше про відставання цілої держави – не питання цієї статті. Варто лише зазначити, що навіть випадок з парком Франка продемонстрував: щойно на місці старого майданчика виріс новий, як там утворився буквально аншлаг, ніде голці впасти. А переповненість майданчика аж ніяк не сприяє його безпечності.

Але в будь-якому разі справа рухається. Вже давно відійшли в минуле часи, коли на місці майданчиків зненацька з’являлися автопаркінги чи торгівельно-офісні центри. Прецедент з майданчиком на перехресті вулиць Вірменської і Краківської, на місці якого 2009 року виникло надовго заморожене будівництва досі невідомо чого, вважатимемо тим винятком, який лише підтверджує правило.

Як взагалі міська влада визначає потребу мешканців у дитячих майданчиках? Роман Андерс пояснив, що основою всього є звернення мешканців. На сайті міської ради прописана ціла процедура, яким чином батьки певного кварталу можуть домогтися побудови біля себе дитячого майданчика: 

Для того, щоб встановити дитячий майданчик, необхідно:

1. Звернутися в управління молоді, сім'ї та спорту Львівської міської ради та дізнатися, чи адреса майданчика є в схемі розміщення дитячих та спортивних ігрових майданчиків на території Львова;

2. Якщо земельна ділянка, на якій планується встановити ігровий майданчик, внесена до схеми розміщення ігрових майданчиків на території Львова, потрібно подати звернення про встановлення дитячого майданчика;

3. Якщо в схемі розміщення ігрових майданчиків не зазначено адреси, за якою планується встановити майданчик, мешканцям потрібно звернутися в ЛКП та отримати погодження на розміщення ігрового майданчика на відповідній території. Якщо ЛКП не відреагувало, можна подати заяву-скаргу до районної адміністрації;

4. Після отримання погодження потрібно подати звернення на ім'я начальника управління архітектури Львівської міської ради про надання викопіювання земельної ділянки з генеральногоплану міста;

5. Подати звернення на ім'я начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про надання правового статусу земельній ділянці;

6. Отримавши відповіді від управління архітектури та управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин, потрібно подати письмове звернення на ім'я голови постійної комісії молодіжної політики, спорту та оздоровлення для отримання погодження облаштування ігрового майданчика на вказаній території;

7. Зібравши всі документи для встановлення ігрового майданчика, потрібно подати письмове звернення та документи на ім'я начальника управління молоді, сім'ї та спорту Львівської міської ради.

Процедура, як бачимо, доволі марудна, тому управління молоді, сім’ї та спорту останнім часом намагається взяти на себе залагодження більшості формальностей. Від батьків же вимагається лише подати звернення.

 
 

Хоча й тут вирішено далеко не всі проблеми.  Роман Андерс запевняє: для того, щоб довести справу від запиту до спорудження майданчика, потрібно витратити півроку-рік. Але от, приміром, ініціативна група батьків з будинку на вул. Княгині Ольги, 5б подала відповідне звернення ще три роки тому, а справа досі не зрушила з мертвої точки. «Ми подали документи ще перед виборами до міськради, – розповіла ZAXID.NET член ініціативної групи Ольга Козлова, – Я періодично надзвонюю до мерії, питаю, що там, як там, нагадую про себе. Мені відповідають, що, мовляв, усе пам’ятають…» Вже й діти підросли, дехто з них, напевно, й потребу втратив у дитячому майданчику, а його досі немає.

Тож, можливо, варто змінити саму систему визначення потреб у будівництві дитячих майданчиків. Адже, щоб така система працювала, треба, аби батьки починали займатися «вибиванням» місця ігор для своєї дитини, щойно вона народилася або лише має народжуватися. Лише так вдасться встигнути. Чи в такі шалені дні мають час батьки думати ще й про майданчики? Зрештою, багато батьків просто не в курсі, що для цього потрібно збирати якісь підписи, подавати звернення тощо. Невже не краще було б, якби всі майданчики будували за відповідним планом розбудови міста? Передовсім варто було б розпочати з тих мікрорайонів, де по сусідству немає майданчика.

Окрім того, місто мало б  суворіше змушувати забудовників, котрі здобули ділянки для зведення багатоповерхівок, облаштовувати поруч дитячий майданчик. Якщо забудовник проти – то віддавати земельну ділянку іншому. Охочих, думаю, не бракуватиме, вважаючи, що витрати на майданчик не перевищують ціни за 10 кв м житлової площі.

Якщо все ж станеться лихо…

Але все ж повернімося до проблеми травматизму на майданчику. Дуже часто причиною нещасть стає конструктивна непродуманість елементів дитячого майданчика. Наприклад, дитячі гірки роблять без достатньої кількості страхових перегородок, тому малюк дуже легко може випасти додолу, якщо втратить рівновагу чи його у грі штовхне хтось з інших дітей. Через це на майданчиках дуже часто доводиться спостерігати таку сцену: батьки з переляканими очима тиняються під гіркою, аби в разі небезпеки упіймати свою дитину, котра летітиме додолу. 

Найбільшим джерелом травматизму завжди є гойдалки. Тут вже батькам доводиться виявляти вправність голкіпера, щойно їхня дитина підбіжить до гойдалки на небезпечну віддаль. Інколи конструктори майданчиків виявляють абсолютне нерозуміння, наприклад, розташовуючи гойдалки безпосередньо на шляху між гіркою та сходами до неї. А варто було б усі гойдалки відгороджувати парканчиком безпеки: витрат – мінімум, а користі – максимум.

 
 

Інколи конструктори вносять і свої ризиковані know-how – напевно, для того, аби виробляти пильність у малят і їхніх батьків. От хоча б така пісочниця-корабель, де штурвал можна розкрутити до неймовірної швидкості, аби його кінець гепнув по чолі неуважну дитину, котра поруч бавитиметься в піску. Вона тоді на все життя затямить, що треба бути обачним і не задирати голову догори.

Але нас більше цікавлять ті випадки травматизму, які стаються через технічну несправність обладнання на майданчику. Нещодавно прокуратура Шевченківського району Львова розпочала кримінальне провадження через травмування хлопчика на дитячому майданчику. Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі прокуратури: «З’ясовано, що комунальники не забезпечили технічного обслуговування дитячого майданчика і через неналежно облаштовану гойдалку 11-річний хлопчик отримав важкі травми».

Чому так сталося, адже з 2009 року управління молоді, сім’ї та спорту проводить щомісячний вибірковий моніторинг майданчиків? Але, очевидно, балансоутримувачів, котрими головним чином є ЛКП, це не надто лякало. Візьміть на вибір будь-який майданчик у Львові, от хоча б у центрі міста, біля Порохової вежі. Більше року там лежала поламана каруселька, наражаючи дітей на травми. Розбита пісочниця, де замість піску – лише занесена вітром пилюка. Розбитий до ями хідник по периметру майданчика.

 
 

Варто також пригадати, що ще минулого року голова управління молоді, сім’ї та спорту Володимир Шнайдер пообіцяв: на всіх майданчиках будуть встановлені інфокартки з номерами телефонів, за якими мешканці можуть звернутись і залишити свої скарги, претензії, побажання. На жаль, обіцянка так нею і залишилася. Найбільш прикро, що й нові майданчики відкривають без таких інфокарток. От, приміром, таблиця перед входом до згаданого вже майданчика у парку Франка.

 
 

Не вказано ні відповідального за майданчик, ні номера телефону, за яким можна поскаржитися на технічний стан. Вказано лише номер 112, що, як відомо, не має нічого спільного з жодною муніципальною структурою, а є телефоном чергово-диспетчерської системи екстреної допомоги населенню. Тобто дзвонити за ним можна, коли вже сталося лихо.

ЛКП ж на всі випадки життя має на єдину «гнилу відмазку»: бракує коштів. Але ж це зовсім не значить, що майданчики з явними технічними недоліками повинні експлуатуватися. Я мінімум, їх мали б обгородити відповідною стрічкою з попередженням про несправність.

От, приміром, у згаданому інциденті з травмою 11-літнього хлопця ЛКП, яке мало пильнувати за технічним станом майданчика, не поспішає брати відповідальність на себе, стверджуючи, що гойдалка, з якої впала дитина, була у належному стані. Як у такому випадку діяти батькам?

Аби збільшити шанси на встановлення істини в таких випадках і притягнути винних до відповідальності, відомий львівський адвокат Олег Мицик у коментарі для ZAXID.NET радить діяти за таким алгоритмом:  

Перш за все, батьки повинні викликати швидку медичну допомогу, котра, окрім надання медичної допомоги, веде реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою про кожний нещасний випадок до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);

Повідомити про нещасний випадок варто і міліцію з метою фіксування повідомлення про нещасний випадок у відповідному районному відділення міліції по місцю пригоди. Адже, відповідно до ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Вам потрібно в обов’язковому порядку:

- сфотографувати місце події, всі предмети, які мають відношення до нещасного випадку (гойдалки та ін.), потерпілого та його травми;

- записати номери телефонів усіх очевидців та свідків пригоди (передусім тих, хто готовий свідчити про побачене);

- збирати всі виписки з лікувального закладу, виписки з лікарським призначенням (ліками і т.д.);

- квитанції про оплату всіх послуг, що стосуються лікування;

- квитанції з аптек.

Залежно від результатів розслідування нещасного випадку, може бути відкрито кримінальне провадження, у такому разі Ви маєте право звернутися з цивільним позовом у кримінальній справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В іншому випадку ви можете заявити самостійний позов в порядку цивільного судочинства про відшкодування матеріальних та моральних збитків заподіяних внаслідок нещасного випадку. Такий Позов необхідно пред’являти до балансоутримувачів дитячого майданчика а саме до комунального підприємства на чиєму балансі перебуває майданчик.

І саме з метою подальшого відшкодування збитків вам і знадобляться всі перечисленні вище документи, які і слугуватимуть доказами у даній справі.

Звісно, далеко не в усіх батьків вистачить самовладання, аби чітко виконати ці рекомендації, коли нещастя сталося з їхньою дитиною. Можливо, колись на дитячих майданчиках почнуть встановлювати камери спостереження, які значно спростять процес визначення винного.

Усе ж можемо припустити, що після драматичного випадку на одному з майданчиків і відкриття кримінальної справи львівські ЛКП заворушаться, майстрів змусять підняти свої п’яті точки й провести хоч якісь ремонти. Прикро, що для цієї активізації мала постраждати дитина.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук