Як ми з поляками бачимо повоєнну економіку прикордоння?

Сьогодні, 6 липня, у Львові, разом із польськими дипломатами та представниками бізнесу, ми обговорили спільну економічну відбудову України і розвиток Центрально-Східної Європи. Міжнародну конференцію під назвою «Європа-Польща-Україна: відбудуймо разом» організували Спілка підприємців і роботодавців Польщі ( ZPP), Європейська бізнес-асоціація та Торгово-промислова палата України / Ukrainian CCI (на головному фото).

Зустріч передувала офіційному відкриттю офісу польської спілки підприємців і роботодавців ZPP, який 8 липня розпочне свою роботу в Києві і буде займатися координацією та налагодженням співпраці між польським та українським бізнесом. Подібний офіс запрацює також у Варшаві. Про це сьогодні розповів президент ZPP Цезарі Казьмерчак.

Повномасштабна війна росії проти України, а по суті – проти цілого світу, кинула великі виклики обом нашим країнам. Те, як ми з польським народом на них відповіли, відповідаємо і чого хочемо досягти завтра, і стало темою нинішньої розмови за спільним круглим столом.

Ми вдячні польському народу за справді братнє плече, яке відчуваємо від 24 лютого, за допомогу з внутрішньо переміщеними особами, гуманітарну поміч, дипломатичну підмогу у процесі отримання статусу кандидата до ЄС та «транспортного безвізу». Водночас, маємо розуміти, що саме орієнтація на спільне майбутнє, а не оглядання на минуле, об'єднали нас і можуть об'єднувати надалі. Польщі потрібна сильна Україна за її східними кордонами, Польщі потрібен потужний великий союзник у ЄС й обом нашим державам потрібна єдність, аби спільно реалізувати великі проєкти та ефективно залучати гроші з європейських фондів.

Україна точно переможе. Але ми не можемо чекати завершення війни, – мусимо реагувати на виклики негайно. Тому ми вже зробили частину важливих кроків – як на рівні держави, так і на рівні області.

Під час конференції як представник Львівської обласної ради я говорив про область.

Наведу кілька важливих тез:

1. Наша область – одна з тих, які найменше постраждали від російських ракет. Тому ми маємо стати надійним економічним тилом. І, можу сказати, успішно рухаємося до цієї мети. Львівщина - одна з областей, де є обласна програма з підтримки місцевого і релокованого бізнесу, третина підприємців, які переносять бізнес з «гарячих точок» – релокуються саме до нас. Наразі переїзд завершили понад 160 підприємств. Загалом заявок було понад 900. Маємо розуміти, що частина релокованого бізнесу більше не повернеться «додому», ще частина – розвиватиме надалі свої потужності в різних регіонах. А це означає, що на Львівщині з’являтимуться нові робочі місця, а місцевий бюджет матиме додаткові джерела наповнення.

2. Закриті через війну порти, призупинені авіаперевезення, географічне розташування нашого регіону та «транспортний безвіз» роблять нас передовою в галузі міжнародної торгівлі. наша область мусить і надалі розвиватися як логістичний хаб для експорту та імпорту товарів. Така тенденція зберігатиметься ще до десятка років після перемоги – до повного розмінування берегів та акваторії морів, а також до подолання психологічного бар’єру, адже підприємці остерігатимуться морського транспортування ще якийсь час після завершення бойових дій.

3. Аби забезпечити необхідний потік товарів та сировини, перед нами стоїть величезний виклик: вузькоколійка. На конференції у Лугано (Швейцарія) цими днями уряд представив великий проєкт повоєнної відбудови. В ньому окремим пунктом зазначена побудова вузької колії в Україні. Такий шлях від Варшави до Києва планували збудувати ще рік тому. Саме тому вже зараз ми маємо готовий проєкт вузькоколійки між Рава-Руською та Львовом, плануємо розпочати будівництво найближчим часом. Загалом запуск потяга вузькоколійкою від Варшави до Києва, за оцінками уряду, коштуватиме не менше 1,2 млрд доларів.

4. Роль логістичного хабу означає розбудову інфраструктури індустріальних парків, доріг, підвищення пропускної здатності митних переходів. Наразі на Львівщині індустріальних парків офіційно є 9. Законодавчо, Верховна Рада надала їм податкові та митні пільги, однак для повноцінного запуску та початку інвестування, чекаємо якісних підзаконних актів, а також потребуємо від держави підтримки у розбудові інфраструктури цих площ. Йдеться про комунікації, дороги, приміщення, співфінансування для яких у цілому світі, де є успішними індустріальні парки, лежить на плечах держави.

5. Щодо митних переходів, наразі завершуємо будівництво дороги до Нижанкович, де поляки, зі свого боку, будують новий митний перехід. Завершити його планують до 2024 року. Так само триває реконструкція пункту пропуску Краковець-Корчова. В межах проєкту «Відкритий кордон», за польські кошти його пропускну здатність вже збільшили на 40%. Подібні модернізації очікують і на інші пункти пропуску з Польщею, які є на Львівщині.

6. І тут нам важливо, разом із сусідами, працювати над залученням інвесторів, а також творити спільні проєкти, які зможуть фінансувати великі європейські фонди, котрі Україна також може використовувати як кандидат у члени ЄС.

7. Польща – найближча до нас країна ЄС, у нас подібні цінності та великий досвід вдалого або не дуже спілкування. Проте за останні 30 років точно Львівщина успішно використовує польські інституції для стажування, запозичення досвіду, співфінансування проєктів громадянського суспільства, підтримки підвищення прозорості та публічності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Словом, нинішня розмова вмістила не тільки плани, а вже і підсумки, і вдячність, і аналіз попереднього нашого досвіду співпраці. Бо ми маємо багато добрих вже початих та реалізованих українсько-польських проєктів, а ще більше – у нас точно попереду. Дякуємо ЗСУ, що мали нагоду сьогодні разом з польськими колегами обговорити наші найближчі спільні кроки.

Україна вже об'єднала Європу у боротьбі своєю силою, вірою і незламністю. Маємо зробити все можливе, щоб використати цей величезний соціальний капітал та перетворити його у спільнодію для відродження і розквіту цілого Європейського континенту у 21 столітті.