Археологи розповіли про розкопки в історичному ареалі Бродів
Вчені дослідили фундамент колишньої єврейської молитовної школи і знайшли рештки давнішої споруди вірменського кварталу
У Бродах на Львівщині археологи завершили дослідження підземних аркадних склепінь давньої забудови, які розкопали робітники під час будівництва у центрі міста. Виявлена споруда належить до кінця XVIII-початку XIX ст., під час її вивчення історики натрапили на залишки ще давнішої будівлі XVII-XVIII ст., яка, ймовірно, належала до вірменського кварталу.
У найстарішій ділянці історичного міста Броди на вул. Вірменській, 4 підприємець Роман Вовдзя почав роботи з реконструкції громадських вбиралень. Їх звели ще в радянські часи, але вони давно не функціонували за призначенням. За проектом забудовник мав відновити вбиральні, а окрім того, добудувати торгово-офісний центр.
Коли робітники викопали котлован, вони натрапили на давні аркові склепіння з кам’яною кладкою, шо свідчить про давню забудову. Обласний департамент архітектури та містобудування надіслав міській раді листа з вимогою припинити роботи через те, що будівництво в історичному ареалі не погодили з органами охорони культурної спадщини. Міська рада 15 квітня підтвердила, що роботи зупинили. 18 травня археологи розпочали свої дослідження.
Науковий співробітник науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Олександр Сілаєв розповів ZAXID.NET, що це давня споруда кін. XVIII-поч. XIX ст. у вигляді аркади довжиною 18,5 м з п'ятьма арками. Стіни товщиною близько метра. Це є фундамент несучої стіни старого будинку, а не підвальні приміщення, як припускалося раніше. Дослідник пояснює, що внутрішнє заповнення цих приміщень було зруйноване пожежами у XIX столітті. А під час будівництва вбиралень у 80-х роках XX століття практично повністю вся внутрішня ділянка була зруйнована. Єдиний збережений шар — у метровому прошарку біля стіни. Власне там історики знайшли монети середини XVIII століття, люльки, багато кераміки, скло, кахлі, які датуються цим періодом.
«Крім того, коли ми докопалися вглиб, у підніжжі арки ми зафіксували споруду ще давнішого періоду — кінця XVII - середини XVIII cт., найімовірніше, дерев’яну, з глиняною підлогою, яка була зруйнована в кінці XVIII ст. Можливо, це є рештки забудови вірменського кварталу», — розповів ZAXID.NET Олександр Сілаєв.
Спочатку у Бродах на цьому місці був вірменський квартал, згодом — єврейський. Є інформація, що на цій території у 1844 році була розташована єврейська молитовна школа. На кадастровому плані того періоду вона позначена як Betschule (німецькою – молитовна школа). Досліджувана стіна може бути крайньою стіною цієї будівлі.
Віднайдені під час розкопок артефакти передадуть у Бродівський історико-краєзнавчий музей.
«Є деякі цікаві предмети, які після вивчення і обстеження будуть передані до музею. Можливо, зробимо окрему виставку по цих перших розкопках середмістя. Цінним є те, що з'явилося певне уявлення на прикладі цієї невеличкої дослідницької ділянки, як будувались Броди, горіли в пожежах (археологи наштовхнулися на сліди двох пожеж різних періодів). Цікавим є культурний шар у цьому місці, де не було пошкодження будівельними роботами», — зазначив ZAXID.NET директор Бродівського музею Василь Стрільчук.
Додамо, що забудовник Роман Вовдзя розпочав роботи, не дочекавшись досліджень археологів і дозволу від Мінкульту, заливши бетонну кладку в котловані. Цим він трохи ускладнив роботу дослідникам. Але, як з’ясувалося, так він зробив на вимогу місцевої влади укріпити стіну через просідання дорожнього полотна і загрозу обвалу дороги. За висновками археологів, до проекту є зауваження щодо висоти першого поверху, його треба змінити, щоб він не зруйнував давню кладку. Підсумки своїх досліджень археологи передадуть у департамент архітектури ЛОДА, а вже від його висновків та Міністерства культури залежатиме, чи підприємцю дозволять продовжити будівництво.
Броди — давнє історичне місто, засноване в XI столітті. Вперше згадується у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха. Сучасне середмістя розбудували в XVI-XVII століттях за концепцією «ідеальних». Місто внесене до переліку історичних населених пунктів України. І це фактично перші археологічні дослідження під час будівництва в його середмісті.