Без внутрішнього примирення розвиток України неможливий, - Грицак

В рамках 6-го Екуменічного Соціального Тижня відбувся круглий стіл «Від протистояння до взаємодоповнення: український контекст, європейський досвід» присвячений питанням подолання соціальних конфліктів.

Представники австрійської делегації: віце-канцлер Австрії (1991-1995 рр.) Ерхард Бусек  та посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм у своїх виступах підкреслили історичну тяглість українсько-австрійської співпраці. Звернули увагу на геополітичне  становище України, а також поділились австрійським досвідом подолання внутрішніх конфліктів. Зокрема посол Австрії підкреслив, що австрійський уряд витрачає більші суми на розвиток культури ніж на військову справу, оскільки саме культурна взаємодія є одним із найбільш дієвих методів порозуміння між різними етнічними, культурними чи релігійними групами.

Було, також, підняте болюче для українського соціуму питання українсько-польського порозуміння у питанні «Волинської Трагедії». Проф. Леонід Зашкільняк, який є спеціалістом у питанні польської історії, підкреслив, що на науковому рівні питання «Волинської трагедії»  піднімається дуже активно – українські та польські історики намагаються дійти певної згоди у цьому питанні, таким чином, щоб подолати цей конфлікт. В ході дискусії учасники круглого столу дійшли до висновку, що хоча питання сприйняття цього конфлікту змінюється на науковому рівні, але досі немає змін на рівні побутового сприйняття.

Проф. Ярослав Грицак підкреслив у виступі, що в українському контексті  важливішим за примирення із сусідніми народами є внутрішнє примирення українського народу, що є розділеним внаслідок певних історичних обставин та пізніших штучних спекуляцій, оскільки без цього примирення подальший розвиток України як європейської держави є неможливим. Грицак  представив до уваги учасників круглого столу  три перевірені досвідом європейські моделі подолання внутрішньодержавних конфліктів – іспанську, німецьку та англо-сакську. Проте доповідач зазначив, що жодна з цих моделей не може бути просто скопійованою в українському випадку, через певні особливості української ситуації.