Біля Хортиці у Дніпрі виявили рештки давньоруського човна

Біля острова Хортиця в Запоріжжі на змілілому через підрив Каховської ГЕС узбережжі Дніпра виявили залишки човна-моноксила. Давній артефакт знайшли під час обстеження затопленої ділянки берега, його передали у заповідник для консервації та реставрації. Науковці стверджують, що він датується руською добою.

«Довбаний човен, виготовлений з цільного стовбура дуба, довжиною майже 7 м. В минулому біля берегів Хортиці заходили подібні човни, які пов’язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X по XIV cт. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ. Можливо, і нова знахідка з тієї ж епохи. Згідно зі станом збереженості деревини можна припустити, що вік човна може сягати 500 років. Але більш точне датування стане можливе після проведення радіовуглецевого аналізу», – повідомили у національному заповіднику «Хортиця».

Човен довжиною 6,7 м, шириною 0,8 м (з урахуванням деформації), з висотою борту 0,5 м зберігся на 70-80%. У кормовій частині відсутній фрагмент лівого борту. На правому борту є дві повздовжні тріщини завдовжки 2-3 метри. Він потребує термінової консервації у спеціальному хімічному розчині та реставрації, повідомляють музейники. Його з розмитого піску по частинах перемістили до реставраційного ангару.

фото заповідника «Хортиця»

Вчений секретар національного заповідника «Хортиця» В’ячеслав Саричев розповів ZAXID.NET, що ще в руську добу вздовж узбережжя Дніпра для функціонування водного торгового шляху з варяг у греки існували торгові поселення.

«Цей шлях не функціонував як щось самостійне, він має підтримуватися чимось. До самого устя Дніпра існували пункти, так би мовити, торгові факторії. Без цього навігація, всі річкові комунікації неможливі. Поступово люди освоювали цю землю і створювали там тимчасове і постійне поселення. Таким господарським освоєнням і відбувалося формування території України», – пояснив ZAXID.NET історик.

Український історик Олександр Алфьоров припускає, що дубовий човен-довбанка може мати датування понад 1000 років.

«На одному з фрагментів деревини збережено два, на перший погляд, однакові знаки, що різняться лише розмірами. Це вперше ми бачимо на подібних човнах (а їх відомо до 2-х десятків) накреслені знаки. Що означає цей знак? У першу чергу слід сказати, що це не монограма (поєднання літер з яких складається ім’я), це не руна. Перед нами – знак власності. Знак, яким людина позначала своє майно. Подібний до того, як наша княжа династія позначала тризубами і двозубами свої володіння, майно, землі; міщани та виробники позначали свої товари; власники худоби таврували своїх коней, корів; бортники (ті, хто займався медом) – позначали свої дерева», – пише історик Олександр Алфьоров.

Знак власності на човні (фото Укрінформ)

Він додав, що ці дві позначки зробили різні люди. Це два знаки, які належали або двом братам, або батьку і сину, які їх лишили на човні.

Працівники заповідника постійно моніторять прибережну смугу, місце знахідки охороняється.

«У зв’язку із надзвичайною екологічною ситуацією і падінням рівня води у річці Дніпро внаслідок руйнації Каховської ГЕС під загрозою знищення опинилися численні пам’ятки історії та археології, які були на затоплених ділянках. Для їхнього виявлення та порятунку співробітники національного заповідника "Хортиця" ведуть щоденний моніторинг прибережної смуги», – додали у заповіднику.

Нагадаємо, після підриву греблі Каховської ГЕС вода з водосховища почала відходити і на його дні місцеві мешканці виявляють різноманітні знахідки різних часових періодів, починаючи від Другої світової і до козацьких та ще давніших часів. Історики стверджують, що на дні Каховського водосховища зосереджені пам’ятки усіх цивілізацій, що проживали в межах сучасної України.