Чиновники Львівської міськради розповіли подробиці афери з комунальним майном

Керівниця юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич та керівниця управління комунального майна ЛМР Інна Свистун під час сесії Львівської міськради 18 травня розповіли деталі афери з комунальним майном. За словами Інни Свистун, лише одній із чотирьох основних задіяних у афері осіб кілька днів назад правоохоронці оголосили про підозру.

«Проти міста діє дуже фахове злочинне угрупування, яке має зв'язки у Генеральній прокуратурі і податковій. Тобто це не прості смертні, які просто крадуть майно. Бо крадіжки відбуваються безпрецедентно. На сьогодні ці люди, розбивши наші об'єкти великої площі на дрібні, пробували продати їх як заставне арештоване майно у системі СЕТАМ у Закарпатській області», – заявила Інна Свистун.

За її словами, вже після початку розслідування траплялися випадки перепродажу вкраденого комунального майна, оскільки суди тривалий час відмовляли у накладенні арешту на ці об'єкти. Також вона заявила, що до цієї афери не можуть бути причетні працівники управління комунальної власності. «Ці крадіжки відбувалися поза межами управління, оскільки вони відбувалися в реєстрах», – заявила Інна Свистун.

За словами Гелени Пайонкевич, окрім цієї афери за останні 11 років було ще близько п'яти подібних випадків крадіжки комунального майна, однак масова крадіжка майна стала можливою після відкриття загального доступу до держреєстрів у 2015 році.

«Раніше було кілька подібних випадків. Зокрема показовим є випадок із п'ятиповерховою будівлею на вул. Хотинській, 2, на яку на підставі підробленого рішення суду оформлено право власності за особою, яка згодом передала цей об'єкт в іпотеку. Ми судилися чотири роки за це приміщення. Повернення в комунальну власність таких об'єктів, враховуючи те, що вони могли кілька разів перепродуватися, може тривати три-чотири роки. За той час поки я працюю в Львівській міськраді (від 2006 року – ZAXID.NET) було близько 5 таких випадків», – заявила Гелена Пайонкевич.

Вона розповіла, що крадіжки комунального майна здійснювалася у два способи – через оформлення права власності на підставі неіснуючих документів або через судові процеси.

«Перша ситуація виглядає так: до нотаріуса, який виконує функції реєстратора, приходить особа і приность зі собою документ, який називається розпорядження Галицької районної державної адміністрації (а у нас ніколи не було такого органу), де написано: «Продати особі такій-то особі об'єкт нерухомого майна такою-то площею». Другий спосіб – розігрувався штучний судовий спір, в якому одна особа казала, що хтось незаконно займає приміщення, а той відповідав, що інша сторона йому винна гроші. І у кінцевому результаті суд приймає рішення про оформлення права вланості за однією з цих осіб», – розповіла керівниця юридичного департаменту ЛМР.

Загалом, за словами Гелени Пайонкевич, до цього часу із комунальної власності вивели 44 об'єкти нерухомості.

Після звіту керівниці управління комунального майна Інни Свистун депутати міськради створили тимчасову комісію для перевірки діяльності управління комунальної власності. Як заявив ініціатор створення комісії депутат від «Народного контролю» Валерій Веремчук, депутати хочуть встановити передумови афери з комунальним майном та перевірити, чи причетні до неї працівники самого управління комунальної власності. Результати роботи комісії мають бути до 30 червня.

Нагадаємо, восени минулого року спеціалісти управління комунальної власності ЛМР виявили, що десятки комунальних приміщень Львова перереєстровані на приватних підприємиць Ірину Сандул та Людмилу Малькову. Пізніше ZAXID.NET опублікував детальний опис схеми, за якою шахраї привласнили нерухомість. Через відчуження приміщень в обласній поліції порушили кримінальне провадження. Цивільні позови до суду скерували і юристи ЛМР. У березні цього року рішенням Галицького районного суду було визнано неправомірну перереєстрацію нежитлового приміщення на пл. Св. Теодора, 5 та повернуто його у комунальну власність. Але, оскільки на той момент на цей об'єкт не було накладено арешту, Ірина Сандул та Людмила Малькова перепродали це та ще одне приміщення ще до того, як рішення набуло чинності.

Згодом рішенням того ж суду в межах кримінального провадження було арештовано 24 приміщення загальною площею понад 2 тис. м2, вкрадені у громади Львова.