Чому львів'янам вигідна львівська агломерація

Блог заступника міського голови Львова Любомира Зубача

БлогиЛюбомир Зубач , 25 лютого 1679 2
Любомир Зубач
заступник міського голови Львова з містобудування, народний депутат у 2015-2019 рр.

Дуже часто чую: «А що у Львові вже всі проблеми вирішили, що хочуть приєднувати навколишні села?».

Це дуже маніпулятивне запитання. Звичайно, що ні. Вирішити все можна було б лише в тому разі, якби ми повністю зупинили життя міста. Але місто живе й розвивається, а отже, щоразу з’являються нові запити. Це можна порівняти із побутом кожної сім’ї – щодня нові потреби, нові клопоти.

Хочу сказати шанувальникам такого запитання-тези про дещо інше: якщо ми не почнемо об’єднуватися з навколишніми селами – нас чекають значно більші проблеми, ніж ми маємо зараз. І вирішити самостійно, одноосібно тільки силами міста, ми їх не зможемо. Про це нижче.

Про переваги для довколишніх сіл уже писав. Отож, сьогодні – про користь для львів’ян від розширення Львова.

Хочу зупинитися на таких трьох аспектах:

1. Планування розвитку з одного центру дозволяє запобігти хаосу на околицях міста. Це легко пояснити на прикладі транспорту.

Всі знають про транспортний колапс у Києві – кілометрові затори на в'їздах у столицю, в яких можна простояти навіть пів дня. А це все наслідок безконтрольної забудови на околицях Києва. Те саме чекає і на Львів, якщо не створити Львівської агломерації.

Будьмо відверті – ще рік-два тому таких великих «корків» зранку на в’їзді у Львів з боку, наприклад, Сокільників не було. Тепер є.

Можна звинувати міську раду, а можна поїхати у Сокільники і поглянути, скільки за останній час там було набудовано багатоповерхівок. А це все люди, які власним транспортом зокрема, їдуть на роботу чи навчання до Львова.

Це стосується і решти в’їздів у наше місто.

Можна придумувати багато різних велосипедів, але ефективне рішення цієї проблеми лише одне – мусить бути планування та проектування транспортної мережі і кількості забудов з одного «командного пункту». У нинішній ситуації Львів самостійно не може вирішити цього, оскільки має недостатньо повноважень.

Не хочемо «закоркувати» місто – мусимо доєднувати села і проектувати спільну транспортну мережу і не тільки.

Ще раз не зайвим буде нагадати, скільки людей щодня заїжджає і виїжджає зі Львова – 180 тисяч! Половина з них – мешканці, які проживають у п'ятнадцяти кілометровій зоні навколо Львова.

2. Львову затісно в теперішніх межах – йдеться передусім про економічний бік питання.

Щоб конкурувати з містами Європи, бути економічно успішним, Львову потрібна більша площа. Інвестори на це зважають. Великі проекти потребують більшого масштабу. І мова не лише про більшу територію. Місто мусить мати представницький статус, територіальний в тому числі.

До прикладу, в сусідній Польщі міста Краків і Вроцлав – обидва за населенням приблизно такі, як Львів, натомість мають на 60-80% більшу площу, ніж місто Лева.

А більше інвестицій - значить більше робочих місць, потужніша економіка. Багатше місто = багатші львів’яни.

До порівняння:

Площа Ходорівської ОТГ – 331 квадратний кілометр.
Площа Радехівської ОТГ – 294 квадратні кілометри.
Бібрка – 280 квадратних кілометрів.
Вгадайте, скільки Львів? 182 квадратні кілометри.

3. «Зелений» бік питання.

Розвиток екологічного електричного громадського транспорту, роздільне сортування сміття, відновлення управління екології, ціла програма із покращення якості повітря у місті, не кажу вже про активну міську підтримку різноманітних екологічних заходів – від висадження дерев до збору люмінесцентних ламп і батарейок.

Львів усе це робить. Але все буде дарма, якщо околиці міста житимуть геть інакше. Тут помічне знову ж таки лише спільне екологічне планування.

Львів має стратегію свої околиці перетворити не на суцільну забудову, а на «легені» Львова. Наприклад, уже зареєстровано петицію, щоб оголосити територію Брюховичів курортом загальнодержавного значення і міський голова Львова публічно підтримав ідею перетворити селище у рекреаційний центр.

Тобто приєднані території мали б стати «зеленим поясом» міста, своєрідними рекреаційними зонами. Гарна екологія = здорові львів’яни.

І на останок. На сьогодні рівень урбанізації в Україні – в межах 70%. І постійно зростає. Такі підрахунки фахівців. Це означає, що українці пов’язують своє майбутнє з містами.

Львів – не виняток. Наше місто розростається незалежно від нашого бажання. Сюди приїжджатиме щоразу більше людей.

А тому питання – чи готові ми того, щоб створити комфортні умови для всіх? Чи маємо всі важелі, аби швидко, безболісно й справедливо «розрулювати» ситуацію?

І лише офіційний статус для «Великого Львова», тобто створення агломерації (ОТГ), дає відповіді на ці питання.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук