Голова Вищої ради правосуддя застосував зброю під час конфлікту з активістами

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк здійснив кілька пострілів у повітря з особистої зброї під час конфлікту у Києві з молодиками, які назвались активістами руху «Традиція і порядок».

У Вищій раді правосуддя стверджують, що на Бенедисюка біля його помешкання пізно ввечері здійснили напад понад 10 людей у балаклавах і він був змушений зробити попереджувальний постріл у повітря з особистої зброї.

«17 березня пізно ввечері більше 10 вдягнених в балаклави осіб здійснили напад на Голову Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка та його дружину біля їхнього приватного помешкання. Ігор Бенедисюк викликав поліцію. Водночас з метою самозахисту був вимушений зробити попереджувальний постріл у повітря з особистої зброї», – повідомила речник Вищої ради правосуддя Оксана Лисенко.

Як заявляє один з учасників конфлікту Євген Карась на своїй сторінці у Facebook, Бенедисюк намагався наїхати автомобілем на активістів молодіжного руху «Традиція і порядок», які прийшли до нього додому ввечері та звинуватили його у корупції.

«Суддя Бенедисюк на Осокорках намагався задавити машиною, а пізніше відкрив вогонь з пістолета по активістах молодіжного руху «Традиція і порядок». Активісти прийшли до судді поспілкуватися і розклеїти листівки, що Бенедисюк претендує на високу посаду на держслужбі, займаючись корупцією. Про це активісти сьогодні подали заяву в НАБУ перед візитом до чиновника», – написав він.

Євген Карась додав, що у активістів нібито розбитий фотоапарат, планшет , окрім того вони отримали дрібні ушкодження від тарану бампером.

Згодом на місце події прибула оперативна група поліції та затримала активістів . Їх доправили до Дарницького РУВС і потім підпустили.

Нагадаємо, нещодавно Вища рада правосуддя задовольнила клопотання Генпрокуратури про утримання під вартою судді Суворовського районного суду Одеси Костянтина Бобовського.

Генпрокуратура підозрює його у вимаганні та бажанні отримання неправомірної вигоди за рахунок учасників справи.

Це перший випадок коли Вища рада правосуддя розглядала питання надання згоди на отримання судді під вартою, оскільки до початку реформи судочинства питання недоторканості суддів було в компетенції Верховної Ради.