Хатину для Шевченківського гаю музейники шукали на Гуцульщині

На місці згорілої хатини у Львівському музеї народної архітектури і побуту з’явиться нова. Шукати її музейники приїхали на Гуцульщину, у Верховинський район.

За десятки років експедицій музейники уже знають місця, де збереглися хати. Тому їдуть за своєю базою даних. Один із об’єктів - у Верховині. Тут до тепер живе пані Анна, якій 86 років.

Та попри свій вік добре пам’ятає і переповідає, як у ту хату прийшла за невістку. Музейників запрошує до хати, збудованої у часи Першої світової війни. Колись тут була ціла гражда - господарське подвір’я із брамами, коморою, кліттю, кучою і піддашшям.

Якою гражда була колись, можна побачити у фільмі "Анничка". Його знімали саме у цій хаті у 1968 році із легендарним Іваном Миколайчуком. Знімальна група просила пані Анну, аби вона на деякий час залишила все, як вони обставили для фільму.

Чи продавати хату музею, ґаздиня наразі думає. А музейники їдуть далі в експедицію. Дорогою розпитують місцевих жінок.

До села Голови музейникам довелося їхати півгодини бездоріжжям. За селом - уже непрохідні гори. На горбочку стоїть 130-річна хатина під колотою драницею. Пані Марія - ґаздиня цієї курної хати. Всередині усе розставлено за порядком давніх гуцулів: зліва піч, ліжко, лави, стіл. Музейники пропонують господині продати хату.

Хоч хата без світла, газу, задимлена і зимна, продавати не буде, бо каже, не має де йти.

Ключ до хати - звичайна дерев"яна паличка, втім замикає надійно.

Далі їдуть у село Рівня, на береги Черемоша. Місцеву хату вважають унікальною. Її вік – 200-300 років, бо лише тоді будували з цілих брусів. Господиня вік хати рахує не роками, а поколіннями.

Будівлю ніколи не перебудовували, а її стан - дуже добрий. Нині хату використовують як літню кухню. Якби господарі погодилися продати, це став би найстаріший експонат у Шевченківському гаю. Музейників цікавлять хати, старіші за 100 років і в належному стані.

Своєї ціни гуцули наразі не назвали. Попросили трохи часу на роздуми. А львівські музейники уже готують наступну експедицію, аби встигнути оглянути, можливо, останні ще живі гуцульські хатини.