Львівська спілка архітекторів заявила про рейдерське захоплення Порохової вежі

Керівництво Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів заявило про рейдерське захоплення Порохової вежі.

У середу, 31 травня, працівники виконавчої служби намагалися виселити з Порохової вежі підприємців, які облаштували на першому поверсі ресторан. Втім, самі архітектори заявили, що ресторан у вежі закрили близько двох тижнів назад, а зараз виконавча служба хотіла забрати ключі від приміщення і виселити звідти саму спілку архітекторів.

«Виконавча служба мала зафіксувати факт виселення приватних підприємців, які господарюють тут як ресторан. Ми ж їм показали документи, які підтверджували, що ми самі фактично виселили підприємців значно раніше і що зараз тут їх вже немає. Виконавча служба у своєму акті фіксує, що дійсно підприємців тут немає, але додає легенький припис, що ми все-таки маємо передати ключі балансоутримувачу цього приміщення», – заявив ZAXID.NET член правління львівської спілки архітекторів Михайло Ягольник.

Представники виконавчої служби відмовилися офіційно коментувати свої дії, пояснивши лише, що виконують рішення суду і усувають перешкоди в користуванні майном. Зазначимо, у вересні 2016 року Господарський суд Львівської області задовольнив позов управління майном спільної власності Львівської облради і зобов'язав підприємців звільнити перший поверх Порохової вежі. За словами самих архітекторів, таких судових рішень було два і стосувалися вони різних підприємців, однак в жодному з них не йшлося про те, що сама спілка архітекторів повинна звільнити ці приміщення.

Втім, така вимога прописана у рішенні обласної ради від 25 квітня. Тоді депутати ЛОР вирішили надати спілці архітекторів в оренду на один рік лише другий поверх Порохової вежі. Досі спілка могла користуватися безкоштовно цілим комплексом. Однак депутати вирішили оголосити конкурс на оренду першого та третього поверхів Порохової вежі.

Після цього спілка архітекторів надіслала на депутатську комісію комунального майна ЛОР відкритий лист, у якому зазначила, що лише вона є законним користувачем усього комплексу Порохової вежі. «Будь-які спроби Львівської облради без згоди спілки надати в спільне з нею користування будь-які приміщення Порохової вежі тій чи іншій організації або підприємству вважатимемо за спробу незаконного захоплення приміщень і майна спілки», – йдеться у тексті відкритого листа.

Самі архітектори апелюють до розпорядження представника президента від 1994 року, яким будівлю Порохової вежі з огляду на внесок у відновлення споруди передали в постійне і безкоштовне користування спілці архітекторів. За словами Михайла Ягольника, якщо ЛОР й далі намагатиметься виселити з Порохової вежі архітекторів, то вони звернуться до суду.

Зазначимо, що Порохова вежа є комунальним майном Львівської облради. На початку 1990-х її передали у безоплатне та безстрокове користування Львівській обласній організації Національної спілки архітекторів України. У травні 2015 року спілка архітекторів відкрила у Пороховій вежі «клубний ресторан», яким займалася Інна Яцейко.

Втім, у березні 2016 року депутати Львівської облради запропонували Управлінню майном Львівської облради виселити з Порохової вежі ресторан і укласти з спілкою архітекторів договір про оренду, в якому передбачити термін і плату за користування комунальним майном.

«Між обласною радою і спілкою архітекторів взагалі немає ніякої угоди. Є тільки рішення про безоплатне користування. І вони самовільно уклали якусь угоду про співпрацю з іншими підприємцями. Як користувачі, яким надали це приміщення для здійснення статутних завдань, запустили туди юридичну особу для того, щоб вона займалася господарською діяльністю», – заявляв ZAXID.NET начальник управління майном спільної власності Львівської обласної ради Микола Бандра.

Під час судового розгляду юристи управління майном спільної власності ЛОР наполягали, що договір між спілкою архітекторів та підприємцями «по своїй суті є погано прихованим договором оренди». Такий документ архітектори мали погодити в управлінні майном ЛОР, окрім того за оренду приміщень підприємці мали сплачувати кошти до обласного бюджету. Оскільки цього не було, то управління майном й звернулося до суду.