Львівські іконописці Тарас Лозинський та Оксана Романів-Тріска влаштували у галереї «ІконАрт» виставку під назвою «Під заступництвом Богородиці».
«Звичайно, ми всі потребуємо заступництва, опіки, Божої допомоги. Це ми відчуваємо останніх два роки. І відчуваємо, що та Божа опіка є над нами», – з такими словами відкрила виставку авторка Оксана Романів-Тріска.
Цій спільній виставці передували ще дві. Перша – у Дрогобичі, де художники експонували сакральне мистецтво. Наступна – у столиці два роки тому: до ювілею Інституту колекціонерства в Музеї книги вони презентували свої видання та ікони.
«Ми знаємося давно і навіть куми. Так що з Тарасом ми в тісних контактах перебуваємо», – уточнила Оксана Романів-Тріска.
До ікони на склі пан Тарас йшов своєю дорогою: спершу був економічний факультет теперішньої Львівської академії друкарства, потім реставраційні роботи. Однак завдяки самоосвіті та порадам живописця Володимира Патика, графіка Богдана Сороки та скульптора Романа Петрука з 1989-го року сам взявся за іконопис. Творить свій стиль, опираючись на досвід гуцулів.
«Я би не казав, що ікони на склі писали монахи, але не робіть великої різниці між монахами і світськими людьми, які є дуже близько до Святого Духа. Речі, створені тими людьми, часом є більш духовні, ніж, можливо, роблені певними монахами», – розповів Тарас Лозинський.
Натомість Оксана Романів-Тріска свого часу закінчила теперішній Львівський коледж імені Труша. Потім було навчання в художній академії Вільнюса, де вивчала вітраж. Живописом на склі захопилася на початку 90-их. Полюбила таку ікону, придбавши у сільській хаті Буковини перші давні образи. Зараз твори художниці – у приватних збірках Австрії, Канади, Німеччини, Росії, Франції та Швейцарії.
«Я вважаю, що весь український народ, якби був мудрий – а він вже таким стає так чи інакше – він буде ще більше усвідомлювати з часом, що навіть попри ті обставини, в яких ми зараз перебуваємо, все одно він є під покровом Богородиці», – запевнив іконописець Тарас Лозинський.
Ми використовуємо