Мости, які змінили хід війни

Вся наша країна чекає поки на одному мості зійде «бавовна». Але як казав генерал Гольц Роберту Джордану в романі Ернеста Хемінгуейа «По кому б’є дзвін»: «Його треба підірвати, саме коли наступ почнеться, і я повинен знати, що мосту вже нема».

Тож чекаємо на контрнаступ ЗСУ. А тим часом пам’ятаймо, що був випадок в нашій історії, коли від функціонування мостів залежала наша незалежність.

1 листопада 1918 року розпочалася польсько-українська війна. 3 листопада українці захопили Перемишль. Сил в нас багато не було, тож зі Львова прийшов наказ підірвати три мости через річку Сян.

Перемишль був ключем до Галичини. Хто володів мостами у місті – контролював залізничний шлях до Львова. В Перемишлі почалася біганина.

Спочатку виявилося, що немає чим підривати. Коли вже знайшли вибухівку – виявилося, що немає спеціаліста до цієї справи.

10 листопада поляки провели перший штурм мостів – але невдалий.

Тоді якийсь четар зголосився виконати підрив. Але і тут виявилося, що немає запальників!

11 листопада поляки знову пішли на штурм і взяли під контроль мости через Сян. По цих мостах пішла підмога до Львова, де тривали бої. І вже 22 листопада українські війська, на жаль, залишили місто.

Тож вболіваймо і молімося, щоб цього разу нашим все вийшло так, як треба і коли треба.

Оригінал