«Наш керівник на фронті. Вчимося жити і працювати в нових реаліях»

Дубляни – один із населених пунктів, який особливо скандально об'єднувався з Львівською громадою. Нічні сесії, рекордні понад 600 проголосованих рішень лише за одне засідання. Таких плідних сесій з роздавання землі не знали навіть великі за площею міста. На завершення – ще й спроба через суди вийти зі складу Львівської МТГ. Мовляв, «прийде Львів і все забудує».

Хоча б здавалося, що у випадку із Дублянами місцеве населення навпаки мало би бути зацікавлене у такому об'єднанні. Адже містечко, яке має славу центру сільськогосподарської науки та аграрної освіти заходу України, перебувало фактично на межі катастрофи: мало серйозні проблеми із водопостачанням. І розв’язати їх самотужки було надзавданням для Дублян.

Минуло майже три роки. Як живеться Дублянам у складі Львівської громади, чи справдилися найбільші страхи місцевих, що змінилося? Про це та інше спілкуємося з в. о. керівника Офісу Львівської громади в Дублянах Іриною Огнистою.

Продовжуємо розповідати про громади Львівської МТГ. Сьогодні – про Дубляни. Як живуть під час воєнного стану та чи вдається, попри війну, реалізовувати заплановані проекти.

***

Здається, ви єдина у статусі в. о. серед керівників офісів Львівської МТГ. А де перебуває чинний керівник Офісу громади у Дублянах?

Коли в Дублянах відкрили Офіс Львівської громади, його очолив і досі очолює наш місцевий мешканець Микола Скорик – людина близька до місцевого самоврядування. Свого часу Микола Іванович встиг попрацювати секретарем міської ради, міським головою і депутатом.
Під час повномасштабного вторгнення, коли наші офіси працювали 24/7, Микола Іванович фактично жив на роботі. А в перші місяці війни пішов добровольцем на фронт. Нині він служить на запорізькому напрямку. Ми підтримуємо зв'язок, за потреби спільно приймаємо рішення щодо роботи офісу, проблем міста і сіл. Ми чекаємо на його повернення та на інших наших земляків, які зараз на фронті.

Це, мабуть, одна із найвагоміших причин, чому в нашій громаді не дуже обговорюють необхідність виборів старост. Бо всі розуміють, що це буде не зовсім чесне голосування. Адже і потенційні кандидати на посади старост, і самі виборці – зараз на війні.

Дубляни не дуже хотіли об'єднуватися зі Львовом, були навіть судові позови. Яка ситуація нині?

Коли Кабмін затвердив перспективний план формування територій громад Львівської області і визначили, що Дубляни будуть у складі Львівської МТГ, частина людей справді з різних причин побоювалася такого об'єднання зі Львовом. Особливо радикальні мешканці за підтримки деяких депутатів через суд намагалися вийти зі складу Львівської МТГ. Натомість ще торік Верховний Суд задовольнив скарги Кабміну та Львівської ОВА (ОДА), залишивши Дубляни у складі Львівської міської територіальної громади. Відтоді у суди не зверталися.
За моїми спостереженнями, більше надій на об'єднання покладає саме молодь, розуміючи всю перспективність і далекоглядність цього процесу.

Нарікати на нову владу починають переважно тоді, коли в громаді треба щось зробити.

Як виглядає робота офісу після 24-го лютого?

З початком повномасштабного вторгнення наш офіс, як і всі у Львівській громаді, продовжував працювати, тільки вже цілодобово і без вихідних. 24-го лютого ми не мали ні часу, ні права на розгубленість. Робота нашого офісу додавала спокою та впевненості. За участі офісу та військових сформували ДФТГ, яка цілодобово чергувала. Офіс став координаційним центром, який об'єднав громаду. Люди активно допомагали будувати блокпости, захисні споруди, окопи. Між Офісом і громадою був тісний зв'язок, співпраця. Ми постійно через вайбер-групи друкували різного характеру повідомлення про роботу та послуги, які надаємо. Оскільки місцевий ЦНАП тимчасово закрили, виконували і його обов'язки. Загалом видавали тисячі довідок різного характеру.

Додалися нові послуги. Ми реєстрували багато переселенців. Шукали офісом волонтерів, благодійні організації, які допомагали людям матеріально та нерідко фінансово. Стежили за тим, щоб вчасно включали 4 системи оповіщення, які закупив департамент міської агломерації для Дублян, Малих Підлісок та Ситихова.

Офіс виконує функцію посередника між Львівською міською радою і населенням, людям не потрібно їхати до Львова, щоб вирішити питання адміністративного характеру. Відповідь можна отримати в короткий термін. Надаємо послуги щодо реєстру територіальної громади, РАЦС, довідки, координуємо у вирішенні проблемних питань.

Робота керівника офісу – це також і комунікація з різними службами, структурними підрозділами, які забезпечують повноцінне життя громади.

«Магістральний водопровід у Дублянах збудовано на 90%»

Проблема води для Дублян гостра. На якому етапі прокладання водопроводу, який має забезпечити місто якісною водою зі Львова?

Важливу частину найзатребуванішого для нашої громади проекту – будівництво магістрального водопроводу - фактично завершують. Добудовують водогін від централізованих мереж Львова до розподільчих мереж Дублян. Цю частину почали виконувати ще до війни, наприкінці каденції попередньої влади Дублян. Тоді було прокладено 600 метрів труб. Коли Дубляни стали частиною Львівської громади, продовжив роботу вже ЛМКП «Львівводоканал». Роботи хоч і з перервами, але тривали, навіть попри воєнний стан. Наразі збудовано 90% водопроводу.

Коли завершать цей етап робіт, до Дублян надходитиме вода із магістрального водопроводу і йтиме через Магерів – Зарудці – Завадів - Збоїще. Місцеві нарешті отримають довгоочікувану якісну питну воду.

Наступний етап передбачатиме заміну мережі в самому місті, бо наразі вона фактично дірява. Через це до квартир доходить вода рудого кольору.

Насправді роботи із забезпечення нашої громади якісною питною водою ще дуже багато. А війна лише сповільнює і до того не легкий процес. Але водночас ми добре усвідомлюємо: якщо це не робилося 20 років, то Львів з усіма своїми можливостями не зробить це за рік-два та ще й під час війни. Наразі є план, який, як бачимо, покроково реалізовують.

Далі розроблятимуть комплексний проект водовідведення стоків з Дублян. Бо очисні споруди не справляються з такою кількістю стоків. На виконкомі та сесії вже затверджено будівництво КНС.

Паралельно тривають юридичні процедури. Бо наразі мережі з водопостачання і водовідведення на балансі Львівського національного університету природокористування у державній власності.

Як вдається справлятися з проривами води, поки водопровід не підключено. Досі все місто тижнями без води?

Коли Дубляни увійшли до складу Львівської громади, прориви води почали ліквідовувати значно оперативніше. Через вайбер-групи інформуємо, скільки триватимуть аварійні роботи. Поки не владнаються всі юридичні питання, між містом та університетом є домовленість вчасно реагувати на такі виклики. Та й з'явилася можливість скаржитися на «Гарячу лінію Львова».

«До появи міського маршруту 1-А у Дублянах були черги на кількадесят метрів»

Чи відбулися у Дублянах зміни за останні кілька років?

З 2020 року до Дублян запустили новий маршрут 1-А. Це великий комфортабельний міський автобус, який регулярно курсує через ще одну громаду Львівської МТГ - Малехів. Це одразу вирішило в нашій громаді питання великих черг та нелегкого добирання до Львова, де навчається та працює багато місцевих. До цього щоранку люди стояли у довгих чергах по 50-70 людей. Нині ще й мають пільги на транспорт, що й львів'яни.

З 2020 року до Дублян запустили новий маршрут 1-А

Школа суттєво оновилася та отримала свою бухгалтерію. Ще на початку створення Львівської громади у школи Дублян та Малих Підлісок закупили інтерактивні дошки, вчителі отримали сучасні комп'ютери, ксерокси, мультимедійне обладнання. У Дублянах оформили у школі комп'ютерний клас. Всі перші класи отримали шкільні дошки, стільці та парти. Тож, коли до школи пішла моя молодша дитина, батьки вже не витрачали власні кошти, як це було, до прикладу, зі старшим сином, на закупівлю шкільного інвентарю.

Школа нарешті отримала свою бухгалтерію і стала самостійним розпорядником коштів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, відключення світла та повітряні тривоги, Львів надав школі та садочку генератори, облаштував в укритті школи вентиляційну систему.

До війни наша громада ще встигла скористатися перевагами Громадського бюджету Львова, який раніше поширювався тільки на мешканців Львова. У межах Громадського бюджету в наш народний дім було закуплено 60 глядацьких крісел, 16 сценічних костюмів. Пошито завіси та композиції для сцени, зокрема сценічний прапор та герб. Також закуплено портативну колонку із двома радіомікрофонами та ще дві колонки, проектор, ноутбук та наголівники на мікрофони. Також народний дім обладнали системою нагляду із датчиками руху, що дозволяє вберегти приміщення від крадіжок. Цьогоріч у приміщення планують зробити ремонт.

Від нашої громади є ще два проекти-переможці. Це облаштування дитячого майданчика на території ДНЗ та рентген-кабінет у лікарні. Через повномасштабне вторгнення реалізацію цих проектів перенесли до завершення війни.

«Взяли курс на збереження парків та скверів»

Одним з найбільших страхів перед створенням МТГ була теза «прийде Львів і все забудує». Забудували?

Від часу створення Львівської МТГ за майже три роки не було видано жодних містобудівних умов на будівництво у Дублянах.

Натомість коли Дубляни стали частиною Львівської громади, Львівська міська рада з ініціативи департаменту міської агломерації одразу зарезервувала понад півгектара землі під сквер. Та підготувала відповідну ухвалу. Це захистило сквер від можливих забудов, оскільки він розташований у кварталі житлової забудови. Нині документи щодо реєстрації речового права – на розгляді в державного реєстратора.

Тим часом тривають роботи щодо оформлення документів на парк площею понад 5 га. Вже є ухвала, згідно із якою ЛКП «Зелений Львів» має взяти цю ділянку на свій баланс та розробити проектну документацію. А управління архітектури та урбаністики має відкоригувати містобудівну документацію.

Це прекрасні зелені оази з озерами, які аж простяться, щоб тут зробити гарні громадські простори для відпочинку. Нині зроблено чимало, але розуміємо, що попереду ще більше роботи з облаштування самого скверу та парку, де конче треба прокласти доріжки, поставити лавки та смітники, освітити територію.

А як щодо землі?

Дубляни готуються до першого електронного земельного аукціону, коли інформація про лоти буде в загальнодоступному відкритому доступу. І з нею завчасно можуть ознайомитися всі охочі, а не певне коло зацікавлених осіб.

Що приємно, комунальну землю продаватимуть під ведення бізнесу – у Дублянах та Малих Підлісках. Згідно з містобудівних умов та обмежень, які вже затверджено на виконкомі, там мають збудувати торговий комплекс та СТО.

Це економічний розвиток громади, нові робочі місця, що у наш час особливо важливо. Керівництво департаменту міської агломерації неодноразово наголошує та ініціює, щоби частина коштів від земельних торгів повернули у громади. Тож плануємо ці кошти скерувати на розвиток нашої громади.

«Готуємося до капремонту вулиці Шевченка та Паркової»

Що плануєте робити у громаді цього року?

Цього року у нашій громаді мають розпочатися довгоочікувані ремонти. Біля школи мають замінити покриття та зробити сучасний простір.

Заплановано капремонт нашої основної вулиці Шевченка, а також вулиці Паркової. З бюджету розвитку на це вже передбачено кошти. Наразі чекаємо на розроблення проектно-кошторисної документації з капітального ремонту об'єктів дорожнього господарства.

Тим часом в громаді тривають ямкові ремонти. Звичайно, дуже хотілося б їх замінити на капітальні. Але технологія ямкових ремонтів, яку використовують львівські комунальники, однозначно якісніша, ніж засипання ям відсівом.

Отак і живемо більше сьогоднішнім, але з вірою у завтра та перемогу!

Довідка:

Історично так склалося, що розбудова Дублян відбувалася навколо місцевого університету – розбудовувався університет, а разом з ним й інфраструктура міста. Університет проклав систему водопостачання. Щоправда, тоді вона була розрахована на дві - максимум три тисячі населення. Згодом населення збільшувалося, мережі зношувалися, частішали прориви. Через відсутність ресурсу – їх не реконструювали. Почалися серйозні проблеми з водою.
2004-го року, коли житловий фонд та соціальну інфраструктуру Дублян передавали у комунальну власність, міська влада відмовилася брати на баланс системи водопостачання та водовідведення, які були на балансі університету. Причина - містові не під силу взяти відповідальність за стан, обслуговування та подальший ремонт цих систем. Тож весь майновий комплекс, який виконує функцію водопостачання і водовідведення (зношені каналізаційні мережі, станція знезараження, а точніше її залишки) залишилися на балансі оперативного управління національного аграрного університету, який також не дбав про реконструкцію систем.