Нобелівську премію з хімії присудили за кріоелектронну мікроскопію
Розробка науковців дає змогу зберегти форму біомолекули після заморожування
Нобелівська премія з хімії присуджена в 2017 році Жаку Дюбоше (Швейцарія), Йоахіму Франка (США) і Річарду Хендерсону (Великобританія) за розвиток кріоелектронної мікроскопії високої роздільної здатності для дослідження біомолекул. Про це Нобелівський комітет повідомив у середу, 4 жовтня, під час спеціальної прес-конференції у Стокгольмі.
Нагорода присуджена з формулюванням: «За розвиток кріоелектронної мікроскопії високої роздільної здатності для визначення структури біомолекул у розчині». За допомогою такого мікроскопа вчені змогли спостерігати за живими біомолекулами, зокрема вивчати тривимірні зображення білків в клітинах.
BREAKING NEWS The 2017 #NobelPrize in Chemistry is awarded to Jacques Dubochet, Joachim Frank & Richard Henderson. pic.twitter.com/RUZSnArJHO
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 4 жовтня 2017 р.
Кріоелектронний мікроском, який розробили вчені, дає змогу, за допомогою методу склеювання, зберегти природну форму біомолекул після їх заморожування.
Журі нобелівського комітету вважає, що «цей метод змінив біохімію, яка переходить в нову епоху».
«Наукові відкриття часто спираються на успішну візуалізацію об'єктів, невидимих для людського ока. Проте біохімічні карти вже давно заповнені пробілами, оскільки наявні технології мали труднощі з отриманням зображень більшої частини молекулярної техніки.
Кріоелектронна мікроскопія все це змінює. Дослідники тепер можуть заморозити біомолекули в середині руху та візуалізувати процеси, які вони ніколи раніше не бачили, що є вирішальним для основного розуміння хімії життя та розвитку лікарських препаратів», – йдеться у прес-релізі Нобелівської премії.
Cryo-EM makes it possible to portray biomolecules after freezing them very fast (vitrification method) so its natural shape is preserved. pic.twitter.com/SXgeAVUk24
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 4 жовтня 2017 р.
Річарду Хендерсону – 72 роки, він родом із Шотландії. Йоахіму Франку – 77, він з Німеччини. Швейцарцю Жаку Дубохету – 75.
У прес-релізі Нобелівської премії зазначається, що завдяки цьому відкриттю «найближчим часом можливо з'являться детальні зображення складних механізмів життєдіяльності в атомній роздільній здатності».
Нагадаємо, в минулому році «нобеля» з хімії отримали Жан-П'єр Соваж, Фрейзер Стоддарт і Бернард Феринга за проектування і синтез молекулярних машин.
Всього 174 вчених отримали Нобелівську премію в галузі хімії. Лише одному хіміку вдалося отримати нагороду в цій області двічі. Фредерік Сенгер в 1958 році одноосібно був удостоєний премії за встановлення структур білків, особливо інсуліну, а в 1980 році отримав чверть нагороди за дослідження біохімічних властивостей нуклеїнових кислот, особливо рекомбінантних ДНК.
Раніше цього тижня у Стокгольмі були оголошені імена лауреатів найпрестижнішої наукової премії в області фізіології і медицини. Ними стали американські дослідники Джефрі Холл, Майкл Розбаш і Майкл Янг. Нагорода присуджена їм з формулюванням: «За відкриття молекулярних механізмів, контролюючих добовий ритм».
Крім того, вже відомі володарі нагороди в області фізики. Ними стали американці Райнер Вайс, Баррі Баріш і Кіп Торн, які сконструювали детектор гравітаційних хвиль і зуміли досвідченим шляхом підтвердити їх існування.