Панахида у Павлокомі відбулася без протестів польських радикалів

У селі Павлокома вшанували замордованих польськими підпільниками наших співвітчизників. До Польщі, де знаходиться це село, у суботу, 3 березня, приїхала українська делегація на чолі із міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Польські радикали, які обіцяли влаштувати протест, у село не навідалися.

Вони моляться, кладуть квіти, запалюють свічки... Майже півтисячі українців приїхали до Павлокоми, щоб вшанувати своїх земляків, які загинули тут 73 роки тому.

До війни у Павлокомі проживали півтори тисячі селян, більшість були етнічними українцями. Кого не знищили німці, знищили польські підпільники з Армії Крайової. Вони прийшли сюди на початку березня 45-го року. Тоді Радянський Союз передав полякам Закерзоння. Увійшовши в село вояки одразу заходилися шукати українців.

«Прочесали все село, кого вбили то вбили, решту конвоювали до церкви. Чоловіків, так би мовити, групами і на викопані ями на цвинтарі першу, потім другу – розстрілювали», – розповів голова Об'єднання Закерзоння Володимир Середа.

За три дні поляки розстріляли майже чотири сотні українців, врятуватись вдалось одиницям. Здебільшого це старші, вагітні жінки і зовсім малі діти. Їх вивели на дорогу і сказали «йдіть на свою Україну». Серед тих, кого під конвоєм повели у бік українського кордону, були рідні Марії Туцької.

«Деякі дійшли до села Гута Поруби, деякі до села Селиська, щоб знайти прихисток і також зупинку. Пізніше ті, які залишилися, були разом з іншими селами виселені на північні терени Польщі. Так, як і мої батьки, які зупинилися біля Гданська, зрештою я там народилась», – пригадала голова товариства Об'єднання українців у Польщі Марія Туцька.

Меморіал, який засвідчує про цю трагедію, з'явився в Павлокомі лише у 2006 році. Його відкрили тодішні президенти України та Польщі – Віктор Ющенко та Лех Качинський. До того на цьому місці було звалище сміття.

«Навіть перед самими обходами у 1996 році – хрести, могили, котрі ми вже пообсипували, упорядкували до святкувань, поляки знищили, повивалювали хрести», – розповів Мирослав Сидор, який першим впорядкував могили у Павлокомі.

Минулого року покласти квіти і запалити лампадки у Павлокому приїхала невелика група людей, і не було жодного українського високопосадовця. Цього разу делегацію очолив міністр закордонних справ Павло Клімкін. Він переконаний, антиукраїнська політика Польщі, зокрема і ухвалення так званого антибандерівського закону – це політична маніпуляція.

«Я сьогодні згадував, як Лєх Качинський стояв тут біля цього хреста у 2006 році і що він казав. Насправді, ті самі, хто стояв поряд з ним, зараз намагаються прийняти цей закон. Це політична маніпуляція – це будемо категорично заперечувати», – прокоментував міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Про обов'язок двох народів говорити правду про важку історію, зауважує і Єва Леніарт, воєвода Підкарпатська, у підпорядкуванні, якої знаходиться Павлокома.

«Досвід минулих років вчить, що неможливо будувати спільне майбутнє без підняття важких тем минулого. Але треба ці теми взаємної важливості піднімати і пам’ятати про польські та українські жертви», – зауважила воєвода Підкарпатського воєводства Єва Леніарт.

Панахида відбулася під пильним контролем місцевих силовиків. Проте польські радикали, які обіцяли влаштувати протест, в Павлокому, на щастя, так і не навідалися.