Під розписами церкви Архистратига Михаїла у Львові виявили давні фрески

У львівській церкві Святого Архистратига Михаїла на вул. Винниченка, 22 завершили перший етап дослідницьких робіт, під час яких виявили первісні розписи, приховані під пізнішими нашаруваннями. Фахівці наголосили, що колишній костел кармелітів є відносно рідкісним архітектурним типом однонавового храму з глибокими бічними каплицями та багатим малярським оздобленням інтер’єру. Результати досліджень свідчать про те, що фрески у катастрофічному стані і потребують негайної реставрації, повідомляє Інститут Polonika.

Під час зондування під поточними розписами фахівці виявили давніші. Як пояснюють мистецтвознавці, під час реставрації у XIX столітті Леонард Захарський перемалював значну частину первісних фресок, що були тут з 1730-х.

Кілька шарів розписів (фото Інституту Polonika)

Торік фахівці ретельно продіагностували елементи малярського оздоблення храму, провели лазерне сканування інтер’єру церкви, фотоінвентаризацію стінопису, фотограмметричні обміри розписів, а також розробили консерваційну креслярську документацію.

Мистецтвознавці підготували експертний звіт для подальших робіт: «Багаторічна занедбаність призвела до незадовільного стану малярського оздоблення храму. Щоб зупинити процес деградації, розпочали комплексне міждисциплінарне консерваційне дослідження, яке мало на меті визначити ступінь і причини пошкодження розписів та провести інвентаризацію всього інтер’єру для підготовки до майбутніх консерваційних робіт».

Реставратори детально дослідили пігменти, склад розчину, рівень забруднення та провели дослідження в ультрафіолетовому світлі, які більш деталізовано показують розписи. А компанія Skeiron відсканувала всі фрески. 3D модель можна переглянути за посиланням.

Ультрафіолет показав деталі втрачених розписів (фото Інституту Polonika)

Інтер’єр костелу зазнав багатьох мистецьких трансформацій. Храм почали будувати 1634 року як костел Відвідин Діви Марії при монастирі кармелітів босих. Тодішній король Владислав IV Ваза зробив пожертву на будівництво костелу на честь перемоги Речі Посполитої у війнах із Московією і Туреччиною. Оскільки костел стояв за межами міських фортифікацій, він часто зазнавав нападів і руйнувань. Для ченців-кармелітів спеціально пробили у міському мурі Босацьку хвіртку – саме через неї військо шведського короля Карла XII увійшло до середмістя і захопило Львів.

Будівничим костелу вважається львівський муляр з ломбардського містечка Борніо Адам Ларто на прізвисько Покора. Інтер’єр прикрашають фрески XVIII століття, авторство яких приписують невідомому майстру з Італії. За однією з гіпотез, це був маляр з Болоньї, який навчав о. Бенедикта Мазуркевича, а той – Станіслава Строїнського.

Фото костелу з однією вежею 1904 року (листівка з колекції Олександра Коробова)

У XIX столітті в костелі провели масштабні реставраційні роботи. Тоді укріпили конструкцію будівлі і перемалювали значну частину фресок. У 1938 році під керівництвом Єжи Яніша провели ще одну реставрацію, яка полягала у перефарбуванні міжнавових стовпів.

У післявоєнний період у монастирі розмістили Музей науки і техніки, а в деяких приміщеннях – реставраційні майстерні. З 1991 року костел передали греко-католицькому згромадженню студитів, він має присвяту Архистратига Михаїла.