Польські єпископи закликали до польсько-українського примирення

Напередодні річниці злочинів на Волині, які сталися 11 липня 1943 року, Президія Польської Єпископської Конференції закликає своїх співвітчизників до пробачення і примирення. Про це йдеться в комюніке Президії Конференції від 24 червня 2016 року.

Польські єпископи, як цитує департамент інформації УГКЦ, зауважили: «Оскільки навіть найболючішої правди про минуле ми не можемо уникнути, то, так, ми повинні її – і це в основному завдання істориків – дослідити».

На їхній погляд, слушними в цьому випадку є слова святого Івана Павла ІІ, які він промовив у Львові 2001 року: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що об'єднує, а не те, що розділяє, аби разом будувати майбутнє, яке базуватиметься на взаємній повазі, на братерській єдності, співпраці і справжній солідарності».

«Від імені Президії Польської Єпископської Конференції висловлюємо нашу радість від усіх зусиль, які ведуть до прощення провин людей і народів», – ідеться в комюніке.

«Щоб будувати єдність народів та в дусі довіри розвивати взаємовідносини і таким чином творити цивілізацію любові, потрібно подолати спадщину минулого, пробачити історичні образи і непорозуміння та очистити нашу пам'ять», – вважає Президія Польської Єпископської Конференції.

Комюніке підписали: Архиєпископ Станіслав Гондецький, Митрополит Познані, голова Польської Єпископської Конференції; Архиєпископ Марек Єндрашевський, Митрополит Лодзя, заступник голови Польської Єпископської Конференції; єпископ Артур Мізинський, генеральний секретар Конференції.

Нагадаємо, 2 червня відомі державні, громадські діячі, глави українських Церков та інтелектуали напередодні роковин Волинської трагедії оприлюднили «Відкрите звернення до проводу Польської держави, духовних і культурних діячів та всього польського суспільства». Вони закликали польських партнерів утриматися від нерозважливих політичних заяв з приводу минулого, які можуть використати треті сили для загострення польсько-українських відносин.

Замість окремих національних актів вони запропонували повернутися до традиції спільних двосторонніх державних відозв та разом встановити єдиний День пам’яті за жертвами польсько-українського конфлікту під час і після Другої світової війни.