Рада прийняла за основу проект президентського КПК

Верховна Рада України 9 лютого прийняла за основу проект Кримінального процесуального кодексу України.

Проектом пропонується встановити порядок кримінального провадження на засадах пріоритетності прав і свобод людини, забезпечити реалізацію принципів змагальності та рівності сторін обвинувачення і захисту у кримінальному процесі, вдосконалити й оптимізувати процедури кримінального провадження та підвищити оперативність кримінального судочинства.

Згідно із проектом, основним завданням КПК є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обґрунтованості позиції сторін, йдеться в повідомленні Інформаційного управління ВРУ.

З цією метою сторонам кримінального провадження пропонується надати рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду. Зокрема, передбачається запровадити новий порядок, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.

Проектом КПК пропонується суттєво підвищити рівень захисту прав й інших учасників кримінального провадження. Зокрема, потерпілому надається обсяг процесуальних прав, що дає змогу більш ефективно відстоювати свою позицію в провадженні та відновлювати порушені права. Передбачається, що такі заходи забезпечення провадження, як привід, арешт майна, грошове стягнення за невиконання процесуальних обов'язків, можуть бути застосовані до учасників кримінального провадження лише судом.

Згідно із запропонованою у проекті КПК процедурою кримінального провадження, процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ, Служби безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).

Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі передбачається покласти саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, що проводили досудове розслідування.

Також проектом пропонується об'єднати нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну - досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів і яка обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині - постанова про порушення кримінальної справи) проектом КПК не передбачена.

Проектом пропонується, що оперативно-розшукова діяльність, пов'язана з розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків; відсторонення від посади тощо.

Для забезпечення незалежної процедури призначення слідчих суддів проектом пропонується внести зміни до Закону "Про судоустрій і статус суддів" та встановити, що слідчі судді обираються у місцевих судах зборами суддів відповідного суду.

Проектом Кримінального процесуального кодексу передбачається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняток (чинний кримінальний процесуальний закон передбачає досить широкі можливості для надмірного та невиправданого застосування такого запобіжного заходу). Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного. У якості альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою проектом пропонується розширити можливості для застосування інших заходів, система яких істотно вдосконалена.

Проектом КПК також пропонується скоротити процесуальні строки, насамперед шляхом дебюрократизації кримінального процесу, яка передбачає: усунення необхідності складення багатьох "формальних" документів, широке застосування технічних засобів для проведення окремих процесуальних дій (наприклад, допит у режимі відеоконференції), запровадження спрощених видів провадження, скасування інституту додаткового розслідування, позбавлення судів першої інстанції повноважень визначати подальшу долю апеляційних скарг, суттєве обмеження підстав для призначення нового розгляду у суді першої інстанції за результатом апеляційного перегляду тощо.

З метою унеможливлення випадків отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян проектом КПК пропонується встановити чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення. При цьому передбачається, що всі негласні слідчі дії, пов'язані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть здійснюватися при розслідуванні лише тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, передбачається, що більшість негласних слідчих дій можуть провадитися виключно на підставі ухвали суду за клопотанням слідчого, прокурора, в якому вони зобов'язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

Проект КПК містить положення, якими пропонується забезпечити ефективний та оперативний розгляд кримінальних справ, а саме: ввести спрощену форма розслідування та судового розгляду кримінальних проступків. Зокрема, передбачається ввести нову категорію "кримінальні правопорушення", яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості. Проект, запроваджуючи поняття "кримінального проступку" не дає визначення та складу цього різновиду кримінального правопорушення, що має стати предметом регулювання окремого закону, а лише детально прописує процедуру розгляду таких правопорушень, у тому числі й спрощені процедури. Зокрема, у разі, якщо підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, суд за клопотанням прокурора матиме право розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду у судовому засіданні.

Проектом КПК також пропонується запровадити кримінальне провадження на підставі угод. Тобто, передбачається можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

Проектом передбачається суттєво розширити кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Відповідно до проекту, провадження по цій категорії може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому, проект передбачає досить широке коло складів злочинів, щодо яких застосовується приватне обвинувачення, використовуючи як критерій для їх виокремлення той факт, що такі злочини в основному завдають шкоди переважно приватним інтересам особи і не заподіюють безпосередньої шкоди державі.

Проектом також пропонується замінити металеве загородження, яким обладнане місце для підсудного в суді, загородженням зі скла. У Прикінцевих положеннях урядові доручається забезпечити фінансування такої реконструкції.