«Розвідники – як брати»

На Львівщині розпочалися змагання за звання найкращого розвідувального взводу сухопутних військ. Участь у «перегонах» беруть чотири батальйони оперативного командування «Північ», «Південь», «Захід» та «Схід».

Ранок понеділка, кілька хвилин по дев'ятій. Найкращі розвідники чотирьох батальйонів готуються до змагань. У кожній команді ‒ по 18 людей, усі з досвідом бойових дій. Такі змагання проводили до війни, потім зробили трирічну перерву і минулого року повернулися до традиції знову.

«По-перше, змагання ‒ це вища форма перевірки знань і навиків. По-друге, метою цих змагань служить не тільки визначення кращих. А й апробація і напрацювання нових форм ведення розвідки, випробовування нового розвідувального устаткування, обладнання», ‒ каже заступник командира військової частини Олег Кузь.

Змагання складаються із 12 етапів, за ідеальне проходження кожного розвідники можуть отримати 3 бали. За чотири дні вони подолають низку перешкод, серед яких ‒ рух по азимуту, водні переправи, засідки, марші-переміщення на десятки кілометрів і перевірка замінованої місцевості. Починають боротьбу за перемогу на Яворівському полігоні ‒ пройдуть вогненно-штурмову смугу.

«Під час цього етапу визначаємо теоретичну підготовку взводів, визначаємо їхню здатність до виконання завдань за призначенням. А саме на цьому навчальному місці, де ми перебуваємо, військовослужбовці відпрацьовують переміщення військовослужбовців розвідного підрозділу на полі бою», ‒ додає начальник управління командування сухопутних військ Андрій Мельник.

Ці змагання минають без пострілів і гучних команд. Головне завдання ‒ рухатися швидко і майже безшумно.

Вогненно-штурмова смуга ‒ це перешкоди, що в реальному житті трапляються під час штурму будинків та спостереження за міськими вулицями.

Командир отримує завдання лише за кілька хвилин до старту. Тож часу, аби скласти порядок дій та розподілити ролі в групі, обмаль.

«До змагань ми готувалися протягом майже десяти днів. Найбільше часу займала підготовка амуніції для змагань, бо список був доволі широкий. Ну, особовий склад приїхав сюди, я так думаю... Я не думаю ‒ я знаю: в доброму настрої», ‒ каже командир взводу із позивним «Учитель».

Кожен із 18 учасників команди має своє завдання ‒ хтось прикриває тил, хтось спостерігає, хтось знищує вогневі точки. Така взаємодія, кажуть у навчальному центрі, важлива і в реальному житті.

«Розвідка ‒ це дуже непростий такий колектив... Це є брати. Нічого більше сказати. А брати, ви самі розумієте, можуть тебе відтягнути і оперативно прийти на допомогу. Коли ти розвідник, в тебе постійно якийсь дух такий. Це не можна словами передати. Це має бути в тебе в душі», ‒ каже викладач циклової комісії з вогневої підготовки Олег Кузьмінський.

На шляху розвідників ‒ понад два десятки перешкод. Зокрема, вогняний вольєр, колючий дріт, стіни та підземні тунелі.

«На перший погляд, вона легка. Але насправді важкувато проходити. Але головне, що ми дійшли до кінця», ‒ каже розвідник «Піонер».

«Думаю, із завданням ми впоралися прекрасно, бо там, здається, 10:30 був у нас час. Це для мене дуже добрий показник, бо раніше в мене смуга перешкод була близько 13 хвилин», ‒ додає розвідник «Карандаш».

Це лише початок змагань для цих вояків. Спершу визначать найкращий розвідувальний взвод сухопутних військ. А згодом ‒ і всіх Збройних сил України.