«Це буде хороше нагадування для наступних поколінь»

На внутрішніх стінах львівської Церкви Матері Божої Неустанної Помочі (УГКЦ), що на Погулянці у Львові, студентки-художниці зобразили героїв Небесної Сотні та воїнів АТО. Ще один незвичний сюжет - представники «русского мира», серед яких голова Російської православної церкви Кирил Гундяєв і президент РФ Володимир Путін, стоять в очікуванні судного дня.

Як розповів ZAXID.NET завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв Роман Василик, виконані малюнки – це дипломні роботи студентів.

За його словами, малювати роботи студентки почали у вересні 2014 року, а захист робіт відбувся наприкінці лютого цього року.

Фото з Facebook Церкви Матері Божої Неустанної Помочі, УГКЦ

Настоятель храму отець Олег Федоренко розповів, що студентки академії самі прийшли до нього з ідеєю образів.

«Завжди потрібна актуалізація образу: ми можемо говорити про жертовність, про любов до Бога, любов до рідної землі, але, якщо в нашому середовищі в нас немає образів, до яких ці поняття можна було б прив'язати, значить - біда... Тому я думаю, що це буде хороше нагадування для наступних поколінь - що це була не просто московсько-українська війна, а й були люди, які жертвували своїми свободою, здоров'ям і життям», - зазначив о. Федоренко.

Що ж до зображення Путіна на стінах храму, то о. Федоренко каже, що там «є людина, яка схожа на Путіна, однак не можна стверджувати, що там зображений президент сусідньої держави».

Представники «русского міра» в очікуванні страшного суду. Фото: Володимир Галечик/Новий погляд

Релігієзнавець Тарас Антошевський зазначив, що в українських церквах дійсно була традиція зображати актуальні події. Він пропонує пригадати козацькі часи, де на іконах зображали козаків, гетьманів - захисників Вітчизни.

Релігієзнавець каже, що зображення представників влади у церквах часто сприймають неправильно - як це було із зображенням Януковича в одному з донецьких греко-католицьких храмів.

«Йдеться про типову козацьку традицію зображати поруч зі святими представників різних прошарків суспільства - в тому числі і влади. Тому і Янукович там зображений як представник місцевої влади для донецького регіону наприкінці 1990-х років», - зазначив Антошевський.

На думку першого заступника міністра культури (квітень-грудень 2014 р.), старшого експерта компанії pro.mova Олесі Островської-Лютої, те, що такі зображення з'являються в церкві, свідчить про те, де саме лежить центр суб’єктності в уявленні суспільства.

Тобто хто, які інститути і групи мають достатньо довіри і легітимності висловлюватися і впливати на загальносуспільні рішення, хто є авторитетом, чиє слово важить.

«Нині лідерами суспільної довіри є церква, армія, і – з великим відривом – громадський сектор, в тому числі, волонтерський рух. Всі ці суб'єкти в нас тут. Фреска у церкві із зображенням військових, волонтерів і захисників Майдану мені видається дуже промовистим проявом суспільних уявлень», - наголосила Островська-Люта.

За її словами, можна зробити висновок, що українці, ймовірно, вірять не у вертикальну владу, де авторитет залежить від позиції власне в ієрархії, а в горизонтальні зв'язки.

«Умовно кажучи, ми віримо тим, хто поруч, і хто проявив персональну жертовність. Можливо, це і є формула успіху в тому числі для принципів державного управління в Україні: необхідно робити процедури прийняття рішень і вироблення правил якогомога більш горизонтальними, позбавляти їх покрову недоступності, аби вони були дієвими і спиралися на суспільну згоду», - вважає Островська-Люта.