Гуцули заколядували у львівських музеях Івана Франка та Михайла Грушевського. На тому колядники не завершують, ще віншуватимуть для львів'ян у вівторок, 16 січня, у Національному музеї ім. Шептицького.
У карпатському селі Криворівня від Різдва до Йордану чоловіки йдуть у Велику коляду, колядують на потреби місцевої церкви. Така традиція у 80-ті роки мала усі шанси зникнути назавжди.
«Добрих 50 років ми були під радянською владою і небагато бракувало, аби ми втратили оту велику традицію коляди, але слава Богу, ще жили старі «берези», які передали нам, молодшим, ті свої знання, ті тексти, якими ми послуговуємося до тепер і ще свої мусимо додавати потрошки», ‒ розповідає «береза» колядницької партії з Криворівні Василь Зеленчук.
Цьогоріч від церкви починали колядувати більше 120 колядників, далі ділилися на партії по 10 осіб, аби встигнути обійти усі хати.
«Навіть там ми колядуємо, де ніхто не живе, ні одну хату не оминаємо. Колись ходили цілодобово, навіть ночували там, де застала нічка, а потім рано вставала і йшли далі. Бо це в нас гори, верхами треба ходити, хата від хати були далеко, то тепер вже всі люди живуть компактно», ‒ каже колядник Василь Бойканюк.
Частина криворівнян цьогоріч поїхала колядувати на схід України, від Маріуполя до Станиці Луганської, інша ‒ до Львова.
«Криворівня ‒ це те надзвичайне місце сили, яку називали гуцульськими Атенами, де жив Франків дух і живе досі. І сьогодні криворівнянська колядницька партія під орудою великого гуцульського характерника Василя Зеленчука колядує в домі Франка, у Франковому Львові, тому що ми відчуваємо єдність», ‒ додав директор музею-дому Івана Франка Богдан Тихолоз.
Ми використовуємо