У Шевченківському гаю відбулася Розколяда
Під колядки влаштували входини в хату зі села Троїця на Івано-Франківщині
У час Розколяди, що після празника Водохреща, працівники Музею народної архітектури і побуту ім. Климентія Шептицького прийшли поколядувати до господині з хати села Троїця.
Приїхали на санях, які тільки-но придбали для музею у с. Княже, на Сокальщині. У майстра, що збирав їх у майже столітньому віці. Завітали у гості до пані Галі Сиротюк-Пятничук. Тепер вона пильнуватиме господу, яку перевезли до музею ще у 70-их роках із Івано-Франківщини.
«Ми ж купно просімо в Господнього Сина, щоби славою світ потрясла Україна. А в книзі народів на першій сторінці значився народ на ім’я – українці. На те і зіслав нам Бог Сина свого. Христос народився! Славімо Його!», – віншують музейники.
«Свята закінчуються, свята треба провести. Треба проводити й тих померлих, яких нібито запрошували на Різдво до хати вертепом. Їх треба відпровадити назад, у той кращий світ. В українців цей великий Різдвяний цикл тривав від Святвечора і до Івана Предтечі», – розповів заступник директора Музею народної архітектури та побуту Сергій Ципишев.
Хату, якій вже понад 130 років, спеціально до Розколяди приготували: підправили піч, замінили вікна, рами, двері.
«Наприклад, на Івано-Франківщині Розколяду називають «закопувати коляду». На Поліссі є багато таких обрядів: то сіно, яке стелили ще на Святвечір під скатертину, воно під скатертиною було аж до Водохреща. Опісля його збирали і годували ним худобу. Вважалося, що це на здоров’я і на багатство, на приплід», – пояснила наукова співробітниця музею Леся Гарасим.
Тепер ця хата оживе. Від нині, і впродовж цілого року, господиня – яка сама родом із Коломиї – навчатиме всіх охочих писати писанки. Пані Галя, попри молодий рік, присвятила цьому чверть століття. А на яйце кладе взори, яким понад триста років.
«На писанці кінь – символ достатку, зміцнення сім’ї, на багатство, на добробут. Взагалі, коней писали для чоловіків. Бо вважали, що кінь – символ чоловічої сили. Рибка – символ продовження роду. Або символ Ісуса Христа. Такі писанки розписували такі жінки, які не мали дітей», – розповіла господиня хати зі с. Троїця, член Нацспілки майстрів народного мистецтва з написання традиційної писанки Галина Сиротюк-Пятничук.
Музейники обіцяють запровадити в «Шевченківському гаю» й майстер-класи розпису кахлів, а також малюнків на склі.