В Ізраїлі встановили перший пам'ятник жертвам Голодомору
Пам'ятник авторства Людмили Темертей та Девіда Робінсона встановили у Єрусалимі

У Єрусалимі, на території Саду Троянд, встановили перший в Ізраїлі пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років. Авторами скульптури стали Девід Робінсон та канадська мисткиня українського походження Людмила Темертей. Зазначимо, що Ізраїль поки офіційно не визнає Голодомор геноцидом Українського народу.
На встановлення скульптури відреагувала директорка Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак у четвер, 17 квітня. «Ми як інституція ще з'ясовуємо офіційні деталі (коли встановили, чи буде офіційне відкриття), але виглядає на те, що в Єрусалимі, в Саду Троянд, між Кнесетом та Вищим судом справедливості, постав перший в Ізраїлі пам'ятник жертвам Голодомору. Як результат співпраці міста Єрусалим, Фундації Тімертеїв, Посольства України, HREC та Управління розвитку Єрусалиму», – написала Леся Гасиджак.
Вона додала, що авторкою пам'ятника є канадська мисткиня українського походження Людмила Темертей. Мисткиня понад 40 років тому виготовила ідентичний пам'ятник, який встановили в канадському Едмонтоні.
«Організаційну тишу дуже добре розумію, адже росіян і вандалів в Ізраїлі немало. Та значення цієї події є максимально великим, а вдячність всім причетним – безмірною», – написала Леся Гасиджак.
Напис біля пам'ятника жертвам Голодомору. Фото Людмили Кербель
Перший секретар посольства України в Державі Ізраїль Зорян Кісь розповів, що дату відкриття повідомлять незабаром, оскільки зараз парк (Wohl Rose Garden) на реконструкції. За словами Зоряна Кіся, встановлення пам'ятника особисто ініціював посол Євген Корнійчук.
Зазначимо, що скульптори зобразили руку, яка піднімає з землі п'ять колосків.Монумент виготовлений з бронзи та сталі. Його висота становить понад 3 метри. Скульптуру з Канади транспортували коштом президента Української світової фундації Зенона Потічного.
Нагадаємо, що Ізраїль не визнає Голодомор геноцидом українського народу. У 2022 році посол Ізраїлю в Україні Михайло Бродський говорив, у країні взагалі «немає практики визнання чи невизнання будь-яких національних трагедій».