Вихованки новоствореного дитячого будинку сімейного типу у Львові поділилися своїми історіями

У Львові з'явився п'ятий будинок сімейного типу. Шістьом дівчаткам подарували нову оселю. А за «маму» їм буде монахиня греко-католицької церкви. У Вікторії, Анастасії, Марти, Діани, Лілії та Євгенії здійснилася мрія. У них не лише з’явилося своє помешкання у новобудові на просп. Чорновола, а й любляча мама ‒ сестра Юлія, їхня вихователька. Їм від 15 до 17 років. Найменшій, щоправда, тільки 9, та згадати щось добре про рідних батьків дівчаткам важко.

«Було нелегко... І мама зараз далеко від нас, і ми не жили з нею... Потім ми попали в притулок. Нас не взяли родичі, хоч наша родина велика. Не взяли нас... А згодом ми познайомилися з сестрою Юлією», ‒ розповіла 15-річна вихованка ДБСТ Лілія.

Через монахиню познайомились і з Мартою. Ця дівчинка до 5 років жила у дитячому будинку, згодом її всиновила бездітна сім'я. Та коли народилися власні малюки, віддали Марту бабці. А дитя, вимагаючи любові, бунтувало: довелося змінити п'ять шкіл і навіть була спроба суїциду. Та врешті дитина відмовилась від цієї сім'ї. Так потрапила до сестри. І каже, що з нею добре.

«Що ми від цього ДБСТ очікували? Кожної неділі до церкви, не малюємося, спідниці до кісточок, заплетене волосся –«Свята Марія!» Але ні, насправді, сестра поважає наші життєві пріоритети, наш вибір. Вона каже: не я вас народила, не я вас виховувала. Я вас буду приймати такими, якими ви є!», ‒ розповіла 17-річна вихованка ДБСТ Марта.

«Вони мали вже сім’ї.. Їх брали родини і сім’ї! І, очевидно, цей досвід навіть у сім’ї не завжди є легкий для дитини. Я думаю, що сім’я є там, де є внутрішній контакт із дитиною, де вона себе почуває в безпеці, може бути сама собою. Навіть коли вона є дуже погана, не вона, а її поведінка не зовсім подобається дорослим», ‒ пояснила мама-вихователька сестра Юлія.

У дівчат тепер своя квартира у 328 квадратних метрів. Тільки балконів там вісім. Є клас для занять, гардеробна і дві комори. А комунальні послуги оплачуватиме місто.

«Спортзал, є спальні для дівчат, спільна вітальня, кухня, є кімната, в якій живе сестра Юлія. Насправді, тут є всі умови, щоб десятеро дітей і опікун добре жили і абсолютно комфортно себе почували», ‒ розповіла керівниця фонду «Діаконія» Наталя Обозненко.

Житло від забудовника отримав благодійний фонд. А вже він надав його місту.

«Наразі є нульова ставка оренди на 10 років з правом пролонгації. Нас це влаштовує на 100%. Я скажу більше: ми зараз маємо програму для того, щоб купувати квартири для дітей-сиріт. 70% оплачує місто, а 30% дають опікуни», ‒ підсумував міський голова Львова Андрій Садовий.

Так за попередні два роки, 2016-2017, придбано 5 квартир. Сьогодні у Львові на обліку ‒ понад півтисячі дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування. З них більше 90% влаштовані у сімейні форми виховання.

Тільки в ДБСТ ‒ 42 дитини, які вчаться ділитися теплом.