Як врятувати львівський бізнес на карантині? П'ять термінових кроків

Зберегти якомога більше робочих місць та підприємств у Львові, втримати і покращити конкурентоздатність наших товарів і послуг на глобальному рівні – Україні потрібен гнучкий карантин і нам треба діяти негайно.

Якщо ми і надалі втрачатимемо темп, у якому працювала економіка Львова до карантину, то набрати докризових обертів буде вкрай складно. На загальнонаціональному рівні «Голос» розробив програму виходу з карантину. Сфокусуюся саме на економічній складовій.

Бізнес, який може забезпечити захист людей, має працювати

Усі малі підприємства, які можуть працювати з дотриманням санітарно-епідеміологічних норм, повинні працювати. Немає на що чекати – світ змінився назавжди. Українські підприємці повинні якнайшвидше перебудовувати свої організації під нові виклики. А завдання влади – дати їм змогу жити. Жодних перешкод ні держава, ні місцеве самоврядування у цьому напрямку ставити не повинні. Львівський бізнес особливо цього потребує, адже левову його частку складає сфера послуг, у якій задіяно близько 100 тисяч працівників. Тому наше місто чи не найбільше відчує економічний удар через карантинні заходи. За туриста борються багато міст у світі. І Львів почав відігравати значну роль у цій конкуренції. А тепер, через необдуману державну політику і відсутність стратегії в уряду, ми можемо все втратити.

Локальний економічний націоналізм

Львів'янам, по можливості, варто купувати продукти у локальних виробників і підтримувати гривнею місцевий соціально відповідальний бізнес: тих, хто сьогодні підтримує лікарів, людей у групі ризику, хто запускає соціальні проекти у боротьбі з коронавірусом, допомагає нашим військовим.

Повернення заробітчан як можливість

Повернення великої кількості людей з-за кордону – це з одного боку, виклик, а з іншого гарна нагода пустити коріння знову на рідній землі. Один із варіантів – допомогти їм розпочати бізнес. Тому треба знімати усі заборонні заходи на підприємницьку діяльність, які не стосуються забезпечення здоров’я наших громадян, розробити програму кредитування за зменшеною фіксованою ставкою для мікробізнесу. І зосередити свою увагу на тому, аби заробітчани зі своїм досвідом і великою працелюбністю (а за кордоном працювати їм доводилося дуже тяжко і у непростих умовах), могли почати бізнеси у Львові та регіоні. Оцей шанс треба використати!

Проактивна позиція Державного центру зайнятості

Центр зайнятості має діяти проактивно. Перш за все, стимулювати незайнятих осіб відкривати власну справу. По-друге, у співпраці з медиками та відповідними службами розробити чіткі інструкції для підприємств з різних сфер: як дотримуватися санітарних норм і починати роботу в умовах карантину. Ризики будуть завжди, однак через відсутність надходжень до бюджету від туризму та підприємницької діяльності, дуже скоро Львів постане перед новими викликами, бо не зможе утримувати лікарні та усю систему функціонування міста. Тоді масових смертей не уникнути.

Мислити стратегічно

Рано чи пізно карантин закінчиться. Тому я б рекомендував підприємцям думати, а що буде після, прораховувати кілька варіантів виходу з карантину, будувати стратегічні плани на майбутнє. Варто також приглянутися до нових ринків та дивитися не лише у бік Європи, а й Азії, подумати про створення нових товарів та послуг з доданою вартістю.

Людський капітал – це величезний ресурс нашого міста. Львів —динамічне місто, люди звикли до робочого ритму. Якщо ми дозволимо їм охолодитися, то економіка приречена.