Галина Курило: «Якщо не зробиш сам, за тебе цього не зробить ніхто»
Розмова з відомим дитячим хірургом, членкинею Європейської асоціації дитячих хірургів Галиною Курило
Відомого дитячого хірурга, завідувачку ІІ хірургічного відділення львівської міської дитячої лікарні Галину Курило особливо представляти львів’янам не треба. Її знає дуже багато людей, особливо ті, в чиїх сім’ях народилися діти з різними вродженими вадами. Вона вміло виправляє те, що упустила природа, на рік проводить 700 і більше операцій. І усі, як правило, важкі. Нерідко проводить такі оперативні втручання, які в Україні більше не робить ніхто. До неї, як до останньої надії на порятунок, везуть хворих дітей з усієї Західної України.
Галина Курило прикладає максимум зусиль, аби у Львові, у міській дитячій лікарні, було створено Центр трансплантації печінки дітям. Адже вона і її команда готують дітей до трансплантації печінки за кордоном – проводять операції, які дозволяють їм жити і дочекатися трансплантації. Її мрія – проводити трансплантацію печінки дітям у Львові. І для її здійснення вже зроблено перші кроки.
Дитячий хірург Галина Курило, за плечима якої 25 років медичного стажу, балотується до Львівської міської ради від партії «Слуга народу» – 5-й номер у списку партії Шевченківського району. Ми поговорили з нею, щоб дізнатися, що підштовхнуло знаного не лише на Львівщині, а й в Україні дитячого хірурга піти у політику.
Досі ви були поза політикою: не були депутатом ні районної, ні міської ради, а повністю віддавалися улюбленій справі – рятували життя важкохворих дітей. Що змусило вас нині змінити плани і балотуватися до Львівської міської ради?
Ми постійно очікуємо поліпшення нашого життя, змін на краще перед кожними виборами. Але вибори проходять, а поліпшення, на жаль, не настає. І в якийсь момент приходить розуміння, що або ти це зробиш сам, або те, чого очікуєш, не буде зроблено взагалі або буде зроблено не так, як треба.
Уперше йду в політику і намагатимусь вирішити для львів’ян ті питання, які не можна вже далі відкладати на потім.
А чому саме йдете від партії «Слуга народу»?
Я не є членом жодної партії. Партія «Слуга народу» дозволила іти в депутати за їхнім списком без членства в партії. Іду від цієї партії, бо розумію, що це найкоротший шлях до ефективної роботи. Можна по-різному ставитися до цієї партії, але вона виграла вибори і найближчі роки буде при владі. Це реалії. А команда Максима Козицького є дуже професійною і я йду з нею. Місцеві вибори – це не вибори напрямку розвитку країни, її курсу тощо. Це вибори, на яких ми обираємо місцеву владу. І від того, наскільки грамотних, ділових, думаючих, працьовитих людей ми оберемо, залежатиме як житиме місто, працюватиме його господарка найближчі п’ять років.
Що саме ви хотіли б зробити як депутат міської ради?
Встановити герметичні контейнери для медичних відходів. Усі ми розуміємо, що пандемія коронавірусу – це надовго, вона не мине ні через місяць, ні через рік. Ми ще довго змушені будемо носити маски, рукавички. У багатьох сім’ях є хворі, яким роблять ін’єкції вдома. Іншими словами, у всіх накопичується чимало медичних відходів . А куди їх викидають? В загальні контейнери. Але ж це інфіковані відходи, з ними треба поводитися обережно, тому добиватимусь, аби для медичних відходів у місті стояти окремі герметичні контейнери. І влада стежила за тим, аби їх правильно утилізовували.
Створити лабораторію якості харчових продуктів. Це буде своєрідна стимуляція місцевих виробників випускати якісний продукт. Сьогодні і на базарах, і в супермаркетах можна купити продукти невідомо якої якості. Скажімо, воскові яблука, завезені з-за кордону, де окрім воску нічого цінного нема. А місцеві підприємці могли б пропонувати свій продукт, який пройшов контроль в лабораторії якості харчових продуктів і отримав там додаткову емблему, яка гарантує якість цього продукту. Такі лабораторії я бачила за кордоном. До місцевої жіночки-кондитера вишикувалася величезна черга за печивом, хоч поруч був супермаркет з великим вибором печива, бо у неї була емблема місцевої лабораторії, якій громада довіряє.
Для створення такої лабораторії потрібні кошти? Звісно. Але місто значно більше грошей згодом витрачає на лікування громадян, бо здоров’я людини залежить від того, що вона їсть, п’є, чим дихає.
З’ясувати, куди поділися державні кошти, виділені на боротьбу з коронавірусом. Держава виділила величезні кошти, але невідомо куди вони пішли. ПЛР-тестувань у державних лабораторіях проводиться дуже мало. Приватні лабораторії проводять значно більше, але там пацієнти платять з власної кишені. Важкохворі, що потрапили до лікарень, вимушені купувати ліки за свої кошти, хоч держава твердить, що на їх лікування кошти виділено. Лікарі, які рятують хворих на коронавірус, обіцяних підвищених зарплат так і не дочекалися. І цей перелік можна продовжити. Питання: куди поділися державні кошти? Ось і хочу отримати вичерпну відповідь.
У вашій передвиборній програмі є такий пункт: на базі міської дитячої лікарні розпочати створення дитячого центру трансплантології. Можете більш детально про цей задум розповісти?
У міській лікарні на обліку вже є понад 50 дітей вагою до 10 кг, яким за нашим сприянням була трансплантована печінка за кордоном. Значна частина з них не мали родинного донора, його шукали за кордоном. На це йде чимало часу і величезні кошти. Трансплантацію печінки можна проводити і у нас. У міській лікарні ми вже багато чого зробили для створення Центру трансплантації: є відповідна лабораторія, частково підготовлені кадри. Але ще багато чого треба зробити і на це потрібні немалі кошти. Плануємо створити фонд підтримки розвитку дитячої трансплантації в Україні і втілити задум у життя – пересадку печінки дітям, які цього потребують, проводити у Львові. Розумію, що для втілення задуму треба працювати по 12 годин сім днів на тиждень. Але ми готові і якщо буде відповідна підтримка, то за два роки такий центр у Львові може почати працювати.
У разі перемоги на виборах, чи вдасться вам успішно поєднувати депутатство і роботу хірурга? Адже вашої допомоги чекають сотні маленьких пацієнтів...
Я доволі організована людина. І зараз мені доводиться виконувати багато роботи, яка не пов’язана з лікарською практикою. І я дам раду організувати свою роботу так, щоб від цього не постраждали мої маленькі пацієнти.
* публікація підготовлена виборчим штабом кандидата