Єврокомісія погіршила оцінку екологічної політики України

Європейська комісія знизила оцінку прогресу України у сфері охорони довкілля та кліматичної політики. Якщо у 2025 році європейські експерти характеризували його як «добрий», то в новому звіті за підсумками 2026 року – лише як «певний». Водночас загальний рівень підготовки України за цим напрямом залишився незмінним. Серед проблем Єврокомісія відзначила послаблення державних інституцій, зокрема після об’єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки. Про це йдеться у звіті Єврокомісії щодо України, в межах щорічного пакета розширення Європейського Союзу.

У документі зазначено, що адміністративних ресурсів для реалізації екологічної політики недостатньо. Єврокомісія рекомендує уряду чіткіше розподілити повноваження між відповідальними установами, збільшити кількість фахівців і забезпечити органи влади необхідною експертизою.

Природоохоронці організації у відповідь закликають відновити самостійне Міністерство захисту довкілля, а також створити окрему агенцію, яка опікуватиметься збереженням біорізноманіття.

Представник громадської організації «Терен» Петро Тєстов вважає, що попередня оцінка Єврокомісії була надто оптимістичною. На його думку, цього року європейські експерти чіткіше вказали на наслідки зниження пріоритетності екологічної політики та об’єднання профільного міністерства з економічним відомством.

Тєстов наголошує, що без посилення природоохоронних інституцій Україна ризикує не виконати зобов’язання щодо наближення законодавства до норм ЄС. Зокрема, він сумнівається, що уряд зможе до кінця 2027 року ухвалити всі заплановані закони та постанови. За нинішніх темпів, на його переконання, нереалістичним може виявитися навіть затверджений план упровадження екологічних норм, розрахований до 2036 року.

На важливості інституційної спроможності наголошують і у WWF-Україна. Керівник напряму політики та адвокації організації Ярослав Телешун зазначає, що в процесі євроінтеграції самого лише узгодження українського законодавства з європейським уже недостатньо. Наступним ключовим завданням має стати його практичне виконання. Для цього потрібні стабільні державні установи, достатня кількість працівників і дієве управління природоохоронною сферою.

Окремо у звіті Єврокомісія звернула увагу на необхідність ухвалення закону про державний екологічний контроль. Серед проблем також назвали високі корупційні ризики, особливо у сферах землекористування та лісового господарства. Крім того, європейські експерти вказали на недостатню ефективність контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Ще одне застереження стосується будівництва на територіях, які мають природоохоронну цінність, але досі не отримали відповідного охоронного статусу. Єврокомісія висловила занепокоєння проєктами, що можуть завдавати шкоди таким місцевостям, і наголосила на неприпустимості штучного поділу будівництва на окремі етапи, щоб уникнути повноцінної оцінки його впливу на довкілля.

Природоохоронці пов’язують це застереження із ситуацією на полонині Руна в Закарпатській області, де споруджують вітроелектростанцію. За їхніми словами, будівництво загрожує місцям зростання та проживання видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Петро Тєстов також зазначає, що полонина входить до запропонованої території Смарагдової мережі «Полонинський хребет».

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів пояснює, що вимога Єврокомісії щодо комплексної оцінки впливу будівництва особливо важлива для Карпат. За її словами, під час оцінювання таких проєктів потрібно враховувати не тільки безпосередньо вітроенергетичні установки, а й супутню інфраструктуру — дороги та лінії електропередач, які можуть прокладати через праліси.

Федорів нагадує, що приблизно пів року тому понад 26 тисяч українців підписали петицію до президента з вимогою захистити високогірні території Карпат. Однак відповідного законопроєкту досі немає, а під час голосування у Верховній Раді за важливі поправки не вистачило 41 голосу. На думку голови «Голки», подальша оцінка Єврокомісії залежатиме, зокрема, від того, чи відновить уряд окреме Міністерство захисту довкілля та чи ухвалить парламент законодавство для охорони Карпат.

Раніше громадська ініціатива «Голка» писала про будівництво вітроелектростанції на полонині Руна компанією, пов’язаною з колишнім народним депутатом від Партії регіонів Максимом Єфімовим. За інформацією природоохоронців, роботи призвели до знищення місць перебування видів, занесених до Червоної книги України.

Державна екологічна інспекція раніше відмовилася проводити перевірку за зверненням природоохоронної організації. Свою позицію там пояснили тим, що відповідне звернення мала подати фізична особа.

3 листопада Українська природоохоронна група повідомила, що отримала від інспекції відповідь про черговий виїзд її представників на полонину. За даними організації, перевірку провели без участі природоохоронців. Інспектори заявили, що не виявили червонокнижних рослин, оскільки завершився період їхньої вегетації.

В Українській природоохоронній групі не погоджуються з таким поясненням. Там зазначають, що серед зафіксованих на полонині видів є зелениця альпійська та баранець звичайний — вічнозелені рослини, які можна виявити протягом усього року.

Таким чином, питання захисту природних територій, спроможності державних екологічних установ і виконання європейських природоохоронних норм залишаються серед ключових викликів для України на шляху до членства в ЄС.