Саме порода впливає на характер і поведінку собаки: це міф чи правда

Багато власників собак переконані, що саме порода визначає характер та поведінку тварини. Проте не все так однозначно. Генетика має значення, але середовище, виховання та досвід собаки можуть відігравати більшу роль. PetMD розповідає, чи впливає порода собаки на його поведінку.

Чи впливає порода на поведінку?

Так, порода впливає на деякі аспекти поведінки собаки – це одна з причин, чому пастухами стають саме бордер-колі, а не далматинці. Проте, згідно з нещодавніми дослідженнями, генетична схильність собаки може не мати такого великого значення на її особистість, як вважалося раніше.

У дослідженні взяли участь понад 18 000 собак, серед власників яких провели опитування на різні теми: від комунікабельності їхніх собак до здатності виконувати вказівки та інтересу до іграшок. Дослідження показало, що порода пояснює лише близько 9% поведінки окремої собаки.

Що формує поведінку найбільше?

Хоча деякі аспекти темпераменту собаки можуть здаватися закладеними, особистість – це поєднання природи та виховання. Фактори, які можуть впливати на розвиток і поведінку собаки, включають:

1. Материнський вплив. Поведінка матері під час відлучення від грудей може вплинути на готовність цуценяти взаємодіяти з людьми. Наприклад, полохливі матері можуть бути взірцем поведінки, яку переймають цуценята.
2. Обсяг та якість ранньої соціалізації. Цуценята, яких вирощують без частого позитивного контакту з новими видами тварин, звуками, місцями та людьми, можуть бути менш впевненими в собі, легко лякатися та повільніше відновлюватися після стресу.
3. Навколишнє середовище. Собаки, які ростуть у сімʼях, де задовольняються всі їхні потреби, ймовірно, розвиватимуться інакше, ніж собаки, які утримуються на вулиці з мінімальним контактом з людьми.
4. Постійна соціалізація в міру дорослішання собаки. Хоча рання соціалізація є критично важливою для розвитку впевнених у собі цуценят з відповідною поведінкою, соціалізація – це м’яз, який потрібно тренувати протягом усього життя собаки. Дорослі собаки, які не мають можливостей для позитивного досвіду в новому середовищі та з людьми, можуть бути менш схильні реагувати на світ впевнено.
5. Рівень щоденних фізичних навантажень. Багато поведінкових проблем виникають через брак належних фізичних та розумових навантажень. Собаки, які здаються «гіперактивними» або «неслухняними», ймовірно, не отримують достатньо фізичних навантажень.
6. Дресирування. Це більше, ніж просто спосіб забезпечити ввічливу поведінку собаки. Це також пропуск у світ, оскільки добре навчені собаки зазвичай здатні почуватися комфортно в різних умовах.
7. Раціон. Собаки, які харчуються збалансованою та здоровою їжею, розвиватимуться та поводитимуться інакше, ніж собаки, які їдять корм низької якості. Собаки, які їдять корм із занадто великою кількістю наповнювачів та штучних інгредієнтів, можуть мати більшу ймовірність виникнення піків енергії (наприклад, надмірної збудливості) та спадів (наприклад, млявості).
8. Особистість власника. Ваш собака може відображати вашу поведінку. Тому нервові власники домашніх тварин можуть мати собаку з подібними проблемами.