Чорт з вами
IQ

Чорт з вами

Чому Аваков досі при владі?

Станіслав Безушко, 15 квітня 7845 4
фото i.Labiak

Хто першим прокоментував Нормандську зустріч? Хто відповідає Суркову? Хто «рятує» Україну від коронавірусу? Правильно – Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ. Чи входить це в його обов’язки – ні. Але людям подобається. Вони бачать сильного, досвідченого, впевненого, наглого і трохи кумедного («дискусія» із Саакашвілі і його виступи українською) керівника. Він так нагадує їм всіх тих, кого вони любили: впевненого Кучму, патріота Ющенка, кумедного Януковича і досвідченого Порошенка. Ви хотіли альтернативу Зеленському, «який нічого не вміє і не може» – тримайте Авакова.

Міністр внутрішніх справ України – це не унікальне явище останнього року, як нам люблять розказувати окремі партії чи активісти. Це наслідок, дитя чи прокляття української політики і її результатів останніх 15-20 років. Він – «політичний франкенштайн», якого ми створили. Так, ми. Ми всі відповідальні за появу такого керівника. За все, що він зробив, робить і робитиме відповідальні президенти, прем’єри, депутати, активісти і навіть українці. Арсен Аваков поєднав у собі одночасно риси, які ми так не любимо і так очікуємо від президента України (не реального, а нашого – абстрактного).

Минуть роки, а історію становлення й діяльності Авакова вивчатимуть історики, політологи і навіть соціологи. Він єдиний, хто вижив при чотирьох системах влади, і не просто десь скраєчку, а постійно набирався сили і впливу. Якщо поглянути на теперішніх топ-керівників країни, то він єдиний, хто пройшов становлення ще в 90-х. Не просто жив чи виживав, а став впливовою людиною в Харкові. Він протримався 5 років на посаді голови Харківської облдержадміністрації, був членом РНБО на цій посаді і став народним депутатом. Він систематично і впевнено йшов до вершини, використовуючи слабкості інших, тож не з’явився нізвідки. Ми часто оцінюємо людей тільки за їхніми діями на високих посадах в Києві, але формуються вони не там. На посади приходять уже сформовані люди зі своїм досвідом, світоглядом, зв’язками і моральними цінностями.

Аваков увібрав у себе все те, що не сприяє розвитку країни з часів кожного президентства: зв’язок з криміналітетом, як у часи Кучми; позірний патріотизм, як за Ющенка; «всемогутність для простого люду», як Янукович, та Свинарчуків, як у Порошенка. Навіть тренд «нові обличчя», який задав Зеленський, він зміг використати. Коли невідомі чи маловідомі менеджери, наближені до Авакова, почали отримувати посади в Кабміні та потрапили у стіни ВР.

Найгірше, що його остаточне формування чи «народження» в такій формі відбулось після Майдану. Коли система влади майже розвалилась, нові керівники не знали, що і як робити, він впевнено і швидко будував «свою країну», користуючись милою для вуха активістів риторикою. Він став «сильною рукою», що рятувала Україну. І саме ми створили йому образ професіонала і героя.

Звичайно, що ми можемо говорити про роль Авакова в запобіганні створенню «Харківської народної республіки». І це буде правдою, але чомусь не звертаємо уваги на те, що він врятував тільки свою «вотчину» – рідну Харківську область, але нічого не зробив, щоб зупинити Росію в Донецьку і Луганську, хоча шанс був і не один. Так само діють місцеві князьки, для яких важливо, що є в мене, і не цікаво нічого, що навколо. І нам на місцях вони подобаються: сильна рука, яка тримає порядок. Не цікаво, чи дотримуються вони закону і чиї інтереси обстоюють – вони ж «наші», «за народ думають».

Аваков дуже добре відчуває зміни в суспільстві, його настрої, а також сучасні тренди. Саме міністр внутрішніх справ 2014 року став одним з найпопулярніших блогерів, що писав про все. Вміння швидко відповідати на виклики суспільства дозволяють легко і впевнено маніпулювати не тільки людьми, а й ЗМІ. Саме вони зробили Арсена Борисовича основним джерелом інформації, кожну його дурість перетворюючи на топ-новину. Так само він зорієнтувався і минулого тижня, коли почав захищати права і свободи громадян України, зрозумівши, що введення облюбованого ним надзвичайного стану не буде, оскільки ця його ідея не отримала підтримки в президента. За відсутності комунікації від будь-кого іншого, він в очах людей – знову хороший міністр, який дбає про них. І немає значення, що пишуть окремі журналісти чи активісти. Їхня проблема в тому, що, попри стовідсоткову правдивість їхніх тверджень, вони залишаються у своїй бульбашці. Їх там підтримують, поширюють пости, лайкають та коментують, але ця інформація не доходить до загальної маси.

До речі, ті самі активісти дивились на дії Авакова крізь пальці, бо він був противагою Порошенку. Це ті самі активісти, що виступають проти Авакова, найголосніше кричали про узурпацію влади Володимиром Зеленським, коли у стінах Верховної Ради з’явився проєкт закону про зміну підпорядкування Національної гвардії України. А це 60 тис. особового складу (принаймні по штату), які додають впевненості та ваги міністру. Ще в його підпорядкуванні є державна прикордонна служба, що налічує 53 тис. і Нацполіція – 140 тис. Ці цифри практично дорівнюють кількості ЗСУ. Також не варто забувати численні націоналістичні організації, на які він має вплив, та депутатів і топ-посадовців. Тому коли Аваков поводиться впевнено і нахабно, то розуміє свою силу. Ось чому ні Порошенко, ні Зеленський не хотіли і не хочуть виступати проти нього відкрито.

Фразу депутата ВР із фракції партії «Слуга народу» Святослава Юраша про те, що потрібно «вберегти країну від хаосу», слід трактувати не як погану відмовку, чому залишили Авакова, а як погрозу, яку отримали від нього.

Коли у 2016 році експолковник МВС Валерій Кур критикував дії Авакова, розповідав про проблеми, які є в МВС, та чому не можна реформу патрульної поліції вважати реформою всієї поліції, то у відповідь ми чули, що це все «рука Кремля», бо виступав він на проросійських каналах. Але він, як показав час, мав рацію. Замість того, щоб зважено і системно підійти до проблеми усунення Авакова, кожна група окремо, час від часу, в окремих питаннях виступає проти нього.

Аби прибрати Авакова, і Порошенкові, і Зеленському бракувало і досі бракує одного – альтернативи. Йдеться не про те, кого поставити замість нього, а чиєю підтримкою можна заручитись. Для першого це було питання наявності коаліції (хоч якоїсь) і прийняття потрібних законів. Для другого – це страх вуличних акцій від так званих патріотичних організацій, які мають у своєму складі 16-18-річних «учасників АТО» і велику підтримку від суспільства. Страх хаосу на вулиці великий.

Тому в такому разі спрацьовує фраза з фільму «Хрещений батько»: «Тримай своїх друзів близько до себе, а ворогів – ще ближче». Вони тримають його біля себе. Один зі способів його послабити – забрати підконтрольні відомства – викликає обурення в тих, хто теж проти нього. Інший спосіб – позбавити нелегальних джерел надходжень фінансів, передбачає легалізацію грального бізнесу, канабісу і проституції. Але суспільство не дає цього зробити, апелюючи до традиційних цінностей і релігійності. Тому й виходить, що замість надходжень до бюджету ми підтримуємо фінансування тіньових схем «чорта», а значить його посилення.

«Якщо Авакова знову призначать – це стане незворотним моментом для Зеленського». Так кожного разу говорять під час зміни уряду. Всіх, хто так каже, я розчарую. Це не стане ні для кого незворотним моментом. Для великої кількості виборців неважливо, чи покарають когось за напад на активістів або як розслідуватимуть резонансні справи. Повідомлення у ЗМІ про все це для більшості людей нічим не відрізняються від шоу на зразок «Час суду». Робота міністра МВС не торкається нас кожного дня, це не міністр фінансів, соціальної політики чи економіки. Купуючи маску за 250 грн, ми не кажемо про поганого міністра МВС, а згадуємо очільника МОЗ або владу загалом.

В Арсена Авакова (його посади) забагато повноважень і можливостей. І де гарантія, що інший керівник МВС не діятиме так само? Тому важливо говорити не про боротьбу персонально з Аваковим, а про зміну ролі міністра МВС. Ми давно не в СРСР, не в Росії чи Білорусі – не може міністр внутрішніх справ мати таку кількість повноважень. Потрібно забрати з підпорядкування Національну гвардію та прикордонну службу, а також зменшити вплив на поліцію. Міністерство – це цивільний і бюрократичний орган, воно не повинно впливати на слідство, патрулювання та військову службу.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук