Економічне бронювання: як воно працюватиме і хто під нього підпадає

Голова комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха разом з іншими депутатами у червні ініціював законопроєкт, що пропонує введення так званого економічного бронювання. Про що йдеться у проєкті і кого можна буде забронювати таким чином, пише «24 Канал».

Як працюєватиме бронювання і кого можна забронювати

Останні зміни до законопроєкту:

• термін бронювання збільшено з 6 до 12 місяців;
• інформація про бронювання буде вноситися до реєстру військовозобов'язаних «Оберіг»;
• скасовано неможливість бронювання через військове звання та військово-облікову спеціальність;
• можна буде бронювати членів наглядових рад підприємств, які відповідають певним критеріям;
• бронювати можна буде через портал «Дія» в електронній формі.

Кого можна забронювати:

• людей, які працюють в органах держвлади та інших держорганах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах і організаціях, критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, критично важливих для функціонування економіки та життя населення;
• в спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами.

Існують критерії для того, щоб підприємство отримало статус критично важливого для функціонування економіки та життя населення.

Для бронювання співробітників воно має відповідати щонайменше трьом з цих критеріїв:

• загальна сума сплачених податків, зборів і платежів до державного й місцевих бюджетів та сплачений єдиний соціальний внесок (ЄСВ) протягом року перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів та позик, за податковий рік перевищує 32 мільйони євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 року №83;
• підприємство має важливе значення для галузі економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії у цьому випадку встановлюють профільні міністерства або обласні адміністрації;
• відсутня заборгованість зі сплати ЄСВ;
• розмір середньої зарплати за квартал – не менше за середню у регіоні за четвертий квартал 2021 року;
• підприємство є резидентом режиму Дія.City для ІТ-компаній.

Серед критично важливих установ також такі:

• банки;
• українські неурядові гуманітарні організації, що діють за міжнародні кошти, зокрема Товариство Червоного Хреста України;
• підприємства протезно-ортопедичної галузі, паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунальних послуг, транспортні перевізники, залучені до сфери охорони здоров'я, ветеринарної медицини підприємства;
• спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва міжнародних організацій, Дослідницька служба Верховної Ради, а також підприємства, установи й організації, якими керують органи, що управляють державним майном;
• підприємства, що виконують роботи та послуги для задоволення потреб ЗСУ й інших військових формувань.

Як відбуватиметься бронювання

Забронювати можна буде 50% від військовозобов’язаних працівників підприємства. Зокрема бронюватимуть військовозобов’язаних керівників та заступників, кінцевих бенефіціарних власників підприємств, критично важливих для економіки та життя населення. Це здійснюватиметься незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

• хто саме з 50% військовозобов'язаних буде заброньований – визначатиме керівник з огляду на важливість працівника. Далі списки з додатками про подання податкової звітності підприємством погодить відповідний орган виконавчої влади (за галуззю) або обласна адміністрація.
• Потім списки протягом п'яти робочих днів передадуть до Міноборони, де їх розглядатимуть не довше 10 робочих днів, а потім – до Мінекономіки, де мають ухвалити рішення за п'ять робочих днів.

Якщо заброньованого зупинять представники ТЦК на вулиці, він має надати їм витяг з рішення Мінекономіки про бронювання, засвідчений керівником підприємства, а також свої військово-облікові документи та посвідчення особи.

Бронювання можуть скасувати у таких випадках:

• завершився термін його дії;
• підприємство завершило надавати послуги та роботи для ЗСУ;
• підприємство позбавили статусу критично важливого;
• ліквідовано орган держвлади;
• звільнення військовозобов'язаного чи зупинення трудового договору;
• військовозобов'язаний має відстрочку.