Хто виграє Андрійків мільйон?

Христина Нога, 16 березня 2012849720

Насправді, мільйон – цифра доволі відносна, бо на банківському рахунку лежить близько півтора мільйона гривень, зібрані за лічені дні небайдужими людьми на лікування постраждалих у пожежі в Долинівці. З жертв тієї трагедії не вижив ніхто, однак на цьому ще рано ставити крапку у цій історії.

Крихітне (всього 310 осіб) село Долинівка, що на Львівщині, «прославилось» у своєрідний спосіб – шістьма смертями. Пожежа, що стала їх причиною, трапилась 4 лютого (у суботу) і скупе повідомлення про неї пройшло поміж традиційними зведеннями від надзвичайників. Шум довкола новини розпочався вже з понеділка: координаційний центр, благодійний телемарафон, інформація готувалась у всіх обласних і навіть, частково, столичних ЗМІ. Того ж дня Червоний хрест поспішив оприлюднити в контексті події банківські реквізити двох рахунків з поміткою «Лікування дітей». Ось тут мало б виникнути перше питання, бо, і всі це знають, благодійні кошти для конкретних осіб збирають на іменні рахунки, то ж чому помітка не звучала, наприклад, так: «Для сім’ї Царинських»? Для жертв конкретної трагедії, чомусь, створили рахунок для збору коштів, абстрактна назва котрого дозволяла трактувати його на будь-який лад, що згодом і трапилось. Але тоді на це мало хто звернув увагу. За чотири дні зібрали 2,3 мільйони гривень. Кажуть, долучилось понад тисячу благодійників – унікальний прецедент для Львівщини, як за масштабами, так і за швидкістю збору коштів, однак навіть цього виявилось недостатньо.

З чотирьох осіб, що вижили після пожежі, на той час живим залишився лише один хлопчик, якого і доправили у Бостон в екстреному порядку. А тут, на місці, розпочався новий виток грошової перипетії.

10 лютого літак з хлопчиком приземлився у Бостоні й того ж дня в ефірі одного з львівських  телеканалів голова обласного Червоного хреста озвучив цікаву тезу: грошам хлопчика вже знайшлось призначення – «із цих коштів вирішили створити резервний фонд на екстрений порятунок дітей, щоб подібні випадки більше не заскочили зненацька». Тут виникали наступні питання: резервний фонд для кого? І невже дитині після складних операцій, які на неї чекають, не потрібні будуть кошти на фізичну, а, головне, психологічну реабілітацію? Ці питання не залишились непоміченими і, частково, під тиском ЗМІ, після тяганини і біганини одне за одним 22 лютого таки зібралась координаційна рада, що прийняла рішення: «першочерговим призначенням коштів має залишатися лікування хлопчика, який проходить лікування в Бостоні». І лише щомісячні відсотки отримуватиме Червоний Хрест, аби використовувати їх на «лікування дітей». Більше того, рада обіцяла залучити до свого складу представників ЗМІ і навіть зібратись за тиждень, аби залагодити технічні питання.

Тут годилося б закінчити, але 7 березня Андрійко Царинський помер у Бостоні – сумно і гідно співчуття. Однак, здається, вже вирішене питання постало з новою актуальністю: яка подальша доля півтора мільйона гривень? З одного боку, Бог з ними, з грішми, життя дітей не повернути та й в масштабах грошових оборудок в нашій державі півтора мільйони – копійки, з іншого – кошти то благодійні і якщо історія про тисячу благодійників – правда, то зволікання і неоднозначності виглядають по-особливому безалаберно.

В останніх повідомленнях (вже після смерті хлопчика) голова Червоного хреста заявляв, що доля грошей буде вирішуватися на наступному засіданні наглядової ради, яка може відбутися вже цього тижня (на момент написання цього тексту жодного повідомлення про ймовірне скликання наглядової ради не надходило), а одним із можливих способів їх використання - є резервування відповідно обладнаного літака, який би в разі потреби вилетів до України відразу, бо в випадку з хлопчиком з Долинівки на літак довелося чекати декілька днів.

Резервний фонд, здається, справою логічною. Однак трагедії такого масштабу, коли йшла мова про термінову потребу в спецлітаку, за останній час більше не пригадується. Більше того, коли вона трапиться – завтра, через рік, кілька років – невідомо. Про такий випадок мали б подумати, навчені гірким досвідом, наші чиновники, формуючи видатки бюджету у сфері надзвичайних ситуацій чи медицини.

Тож, нарешті, можна поставити питання на мільйон, кому, зрештою, дістануться Андрійкові гроші? Ляжуть баластом на банківському рахунку, де, цілком можливо, їх з’їсть інфляція і те, що сьогодні видається доволі таки значимою сумою вже завтра перетвориться на копійки. Осядуть у чиїхось кишенях, бо історії де немає жертв і сліз мало хвилюють, аби тримати руку на пульсі. Чи, може, їм таки варто знайти активніше застосування, не відкладаючи у довгу шухляду? Бо хворих дітей на Львівщині не одна сотня і тих, що потребують оперативного втручання закордоном, теж.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 20

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук