Луценко: Ми знову в глухому куті тоталітарного устрою

Екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко вважає, що Україна справді поділена, але не за територіальним чи мовним принципом, а за принципом цивілізаційного вибору.

«Найбільше шкоди Україні завдала теорія протиборства Сходу і Заходу України. У полоні цієї накинутої схеми ми наробили багато помилок. І я теж. Тепер обидві половинки — квити: на зло одна одній вони по черзі обрали своїх недолугих вождів, які відверто плюнули людям у душу і вивернули їхні кишені», — йдеться в статті Ю.Луценка для ZN.UAз Лук’янівського СІЗО, де його тримають вже вісім місяців.

«Я думаю, що Україна справді поділена, але за іншим, не мовно-історично-релігійним принципом. Уся історія України — у боротьбі європейської та азійської моделі держави і суспільства», — наголосив Ю.Луценко.

«З ХІІІ століття для когось героєм став Данило Галицький, для когось — Олександр Невський. Хтось обирав життя у повстаннях і очікуванні панської корони, аби разом з європейськими союзниками відбити в Орди свою державу. Хтось топив у крові своїх, щоб отримати в хана ярлик на владу та бухарську тюбетейку з гордою назвою «шапка Мономаха». Це — наше цивілізаційне роздоріжжя: стати частиною Орди чи вперто битися за своє», — наголосив лідер «Народної самооборони».

Він нагадав, що географічно-політичні відмінності є в усіх великих європейських країнах — у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції. «Але в них є спільне бачення майбутнього. І у нас, в Україні, проблема не в регіональному протистоянні мов чи конфесій, а в антагонізмі двох моделей майбутнього — демократії і деспотії, конкуренції вільних людей і концтабору з «мудрим» вождем. Сьогодні цю різницю видно як ніколи добре. Ми знову в глухому куті тоталітарного устрою», — вважає Ю.Луценко.

«Після останніх президентських виборів повзуча реставрація радянщини в одежах стабілізації від пам’ятників Сталіну і танців із червоними прапорами перейшла в необмежену владу кримінальної олігархії, яка використовує всі державні структури для придушення та пограбування суспільства. Все, крім Церкви, обкладається даниною для Хана (третя буква з певного часу — вже не «н», а «м»), та й то, якщо Церква курить фіміам Духінтерну про єдність «ординського миру». Саме цей союз тоталітарної, антиукраїнської по суті ідеології та кримінальної практики влади — головний виклик у 20-ту річницю відновленої України», — пише лідер «Народної самооборони».

Але він впевнений, що не все втрачено. «Відчуття, що все продається і всі бояться, — живильне середовище для неосталіністів. Тому вони так шаленіють, коли хтось має тверді переконання і під тиском погроз обирає не втечу, а тюрму. У цьому контексті арешт Тимошенко, неможливість знищити її авторитет і відданість справі — початок кінця режиму», — наголосив Ю.Луценко.