Львівський митець власноруч написав тисячі писанок

Якби зібрати всі писанки, які львівський митець Олександр Опарій власноруч написав, вийшла б добра колекція у кілька тисяч.

«В мене в дитинстві писанок не було. Але так, як я малював, то мені мама давала звичайне яйце. Я його просто олівцями розмальовував», ‒ розповів писанкар Олександр Опарій.

А тепер його писанки в Америці, Німеччині, Англії, Японії. З десяток років тому за океаном писанки Олександра скуповували навіть сотнями, була й партія у півтисячі. І тоді, коли в Україні за розписане страусине яйце митця хотіли 1 500 гривень, там воно могло коштувати аж 1 200 доларів.

«Я розписую писанки на гуцульський манер. Але тепер виробив свій авторський стиль, додав свою кольористику. Вже бавлюся з ними, з писанками», ‒ додав митець.

У своїх писанках митець використовує мотиви з кераміки та вишиваних рушників, зокрема Центральної та Західної України. Бо має їх в колекції цілу сотню.

«Певний час рушники навіть висіли в мене на стіні. Я коли пишу писанки, так собі погляну на рушник ‒ і собі щось дописую. І без олівця ‒ зразу писачком», ‒ пояснив Олександр Опарій.

Цікаво, що саме, продаючи писанки, митець скуповував рушники та давні жіночі сорочки Полтавщини. Їх теж має понад сотню. А за ці гроші, мабуть, давно б міг купити собі помешкання у Львові. Бо сам він родом із Сумщини, а працює викладачем у Львівській академії мистецтв, на кафедрі художнього текстилю.

За свого натхненника Олександр вважає писанкаря Тараса Городецького: саме від нього в майстра електричний писачок, який той змайстрував. Тоді все й почалося.

«На своїй писанці я пишу землю, тут є зорі. Є небо, я його ділю орнаментальним фризом - і два олені. Адже для наших предків було дуже важливе полювання. Це їхнє прожиття, добробут.. Ну, і за легендою гуцульською, олень на рогах виносить сонце на небо», ‒ додав Олександр Опарій.

Малювати крашанки господині візьмуться вже у Чистий Четвер. Саме їх і споживають на Паску. А от писанки, кажуть, можна робити відразу після Стрітення, на живому яйці. Це їх по освяченню наші предки ховали за образи.