Львів'ян закликали ушанувати замордованих та невинно загиблих у ІІ Світовій війні

Цьогоріч 8 і 9 травня вся Україна відзначатиме Дні примирення та пам’яті за жертвами Другої світової війни. Громада міста Львова також зможе вшанувати загиблих героїв, чий вклад у боротьбу із найжахливішими тоталітарними режимами ХХ ст. став безцінним.

У ці дні є важливим вкотре зрозуміти цінність миру та людського життя.

Перелік пам’ятних місць, які є символами великої трагедії і боротьби, а також мужності й віри в перемогу:

  1. Борцям за волю України (вул. Вітовського, навпроти входу в Парк Хмельницького).
  2. Вбитим львівським професорам (Студентський парк). Місце, де через кілька днів після німецької окупації Львова, Гестапо здійснило жорстоке вбивство представників львівської наукової еліти. 4 липня 1941 року 28 професорів Львівського університету та інших вищих навчальних закладів разом з членами їхніх родин (загалом понад 40 осіб), що на час арешту перебували у помешканнях, були розстріляні нацистами.
  3. «Воля ціни не має!» (вул.  Городоцька, 20). У міжвоєнний період ХХ ст. там відбувалися страти українців – політичних в’язнів. Від осені 1939 року розміщувалася в’язниця НКВС. Наприкінці червня 1941-го більшовики вчинили тут масове вбивство політичних в’язнів. Меморіальна таблиця встановлена на вшанування пам’яті українських націоналістів, які втекли з в’язниці 16 червня 1939 року.
  4. Жертвам голодомору-геноциду та депортацій XX століття (вул. Виговського, на подвір'ї церкви біля ринку «Південний»).
  5. Пам’ятний знак Жертвам голодомору та політичних репресій (проспект В'ячеслава Чорновола). Восени 1944 року там, за насипом залізничної колії, була створена пересильна тюрма, через яку пройшли понад 250 тис. осіб різних національностей перед засланням до Казахстану, Сибіру чи на Далекий Схід. Сотні в’язнів помирали на місці через нестерпні умови утримання, залишаються невідомими місця поховання ще понад 400 осіб, які тут загинули.
  6. Жертвам львівського єврейського гетто (проспект В'ячеслава Чорновола, біля Палацу культури імені Гната Хоткевича). Трагедія Голокосту має свою сумну сторінку і в історії Львова. Після німецької окупації там було створено гетто, де проводилися жорстокі каральні заходи. Тільки упродовж липня 1941 року у Львові було знищено понад 5 тис. євреїв. Загалом, за дослідженнями істориків у Галичині, загинуло понад 500 тис. євреїв, врятувалося ж не більше 2% довоєнного населення.
  7. Пам’ятний знак жертвам Янівського концтабору (вул. Винниця).
  8. Жертвам комуністичних злочинів (площа Шашкевича). Меморіальний пам’ятник на вшанування усіх знищених радянським режимом у повоєнні роки, у тому числі в тюрмі «на Лонського», неподалік від якої він розміщений.
  9. Пам'яті жертв політичних репресій (вул.  Замарстинівська, 7).
  10. Пам’ятна таблиця жертвам спецслужб тоталітарних режимів (вул. С. Бандери, 1). Комплекс будівель, відомий як «Тюрма на Лонського». До 1939 року тут розміщувалося управління відділу польської контррозвідки, у роки війни будинок використовували спецслужби СРСР і Третього Райху. Від початку 1940-го у її стінах радянські карателі здійснювали страти українських патріотів. Загалом було закатовано близько 1500 осіб. У роки німецької окупації тут діяла слідча тюрма гестапо, де утримували низку діячів українського національно-визвольного руху. Після війни радянський режим продовжив каральні дії у слідчій візниці, на подвір’ї якої знищували тіла загиблих українських повстанців.
  11.  Меморіальний комплекс жертвам, замордованим у червні 1941 року у Львівських тюрмах НКВД (Янівське кладовище).
  12. Пам’ятник Дітям, невинно замордованим у тюрмах Львова в 1950-1951 роках (Янівське кладовище, поле № 50).
  13.  Пам`ятний знак жертвам депортацій (вул. Снопківська).
  14.  Братська могила жертв репресій (вул. Мечнікова, Личаківське кладовище, військовий меморіал).
  15. Пагорб Слави (вул. Пасічна). 
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук