Поляки показали львів’янам, що роблять зі своїм сміттям. Вже вдруге для мешканців Знесіння та інших прилеглих мікрорайонів міська рада влаштувала екскурсію на завод механіко-біологічної переробки у місті Стальова Воля. Такі поїздки організовують, аби львів’яни подивились на роботу комплексу та його вплив на довкілля. Адже саме таку технологію використають при спорудженні заводу у Львові.
Заводу механіко-біологічної переробки у місті Стальова Воля лише три роки. Розташований він у двох кілометрах від житлової забудови. Приймають відходи від кількох перевізників. Може бути сортоване чи не відсортоване сміття. Усе потрапляє у великі ангари. Далі трактором на лінію сортування. Їх тут є дві. Вторсировину відбирають вручну.
«На кінці складають папір та картон, є упаковка з-під хімії тверда і м’яка, поліетилен і пляшки по кольорах», – показала Зося, яка сортує сміття руками.
Інші відходи відбирають магнітні та оптичні сепаратори (47-46). Біологічні рештки потрапляють до компостера, а частина ще проходить ферментацію.
«Процес ферментації є безкисневим. Маємо великий реактор, до якого входить матеріал. Є змішувачі, які змішують. Температура всередині плюс 55 градусів. Через 18-20 днів забираємо переферментований гній», – розповів керівник сміттєпереробного заводу Каміл Муціх.
З однієї тони біовідходів отримують від 140 до 250 кубометрів газу. А вже з нього виробляють електроенергію, яку використовують для власних потреб. Окремо відбирають паливну фракцію, тобто те, що неможливо переробити. Спалюють усе на цементному заводі. Різні рідини від сміття збирають у резервуари.
«Під усією площею заводу є спеціальний ізоляційний шар поліетилену. Навіть якщо ми маємо тут щось, що протече, воно не просочиться далі у ґрунти», – додав Каміл Муціх.
Різких запахів на заводі немає, адже працюють потужні витяжки. Приймають тут 60 тисяч тонн відходів на рік. За утилізацію і вивезення сортованого сміття мешканці ґміни щомісяця платять по 4,5 злотих. Ті, хто не сортує, ‒ 18.
Побачивши усю роботу комплексу, львів’яни по-різному говорять про створення такого ж у Львові.
«Проти сміттєпереробного заводу поруч я залишаюсь по сьогоднішній день. Я не є проти самого сміттєпереробного заводу як такого», – сказав мешканець вул. Черкаської Ігор Земан.
«Якщо раніше в мене були десь присутні певні вагання, то, відвідавши це підприємство, я з абсолютно твердою впевненістю можу сказати, що воно не найвищого рівня, але таке, яке необхідне нашому місту», – розповіла мешканка вул. Б. Хмельницького Ірина Матюшина.
«Важливо в даному випадку дотриматися технології, які будуть запропоновані. І якщо вони будуть витримані, тоді буде мінімальний вплив на довкілля. Тоді, в принципі, такий сміттєпереробний завод можна розміщувати в будь-якому місці», – сказала доцентка кафедри використання природних ресурсів ЛНУ ім. І. Франка Ірина Койнова.
Збудувати сміттєпереробний комплекс у Львові мають поблизу очисних споруд на вулиці Пластовій.
«Це найкраща ділянка в плані віддаленості від житлової забудови, тобто шукати зараз ще щось ‒ це велика проблема втратити ті кошти, які ми вже під цю ділянку змогли знайти», – підсумував провідний спеціаліст ЛКП «Зелене місто» Борис Пошивак.
За два ознайомчі візити роботу польського заводу побачили близько 70 львів’ян. Такі екскурсії міська рада буде проводити ще.
Ми використовуємо