Меблі та особисті речі Іларіона Свєнціцького вперше показали у Львові

Головні новини Львова 08.04Марічка Крижанівська, 8 квітня 2016, 14:17 486 0
дивіться також

Іларіону Свенціцькому вдалося зберегти українські національні пам'ятки під час двох світових воєн. У Львівському національному музеї імені А. Шептицького виставкою персональних речей святкують 140-річчя від дня народження першого директора Іларіона Свєнціцького.

Донині Іларіон Свєнціцький ― найзнаковіша постать в українському музейництві.

Коли Андрей Шептицький заснував у 1905 році музей, знаний нині як Нацмузей у Львові, він придбав будівлі і передав свою збірку мистецьких творів. Керувати ним довірив науковцю-славісту Іларіону Свєнціцькому. Цей чоловік 50 років був директором і боронив раритети від кожного із окупантів. За це під час Першої світової пережив кількарічну депортацію.

«За його часів музей пережив війни. Це було би ще більше втрат для української культури, для українського мистецтва в цілому, якби не Іларіон Семенович Свєнціцький», ― розповів директор Національного музею ім. А. Шептицького Ігор Кожан.

Та одна подія його таки зламала Іларіона Свєнціцького. У 1952-му році радянська влада вилучила тисячі на її думку шкідливих націоналістичних творів, так званий «спецфонд», і спалила у дворі бібліотеки імені Стефаника. Це й звело у могилу науковця.

У пам'ять про цього ангела-охоронця українського мистецтва у Нацмузеї облаштували квартиру і кабінет Іларіона Свєнціцького. Родина передала особисті речі: одяг і меблі вченого.

«Ми можемо тут побачити робочий стіл, крісло і друкарську машинку, за якою працював перший директор національного музею. Дуже цікавий експонат ― це фотоапарат, тому що відомо, що Іларіон Свєнціцький і усі члени його родини, зокрема донька, мистецтвознавець Віра Свєнціцька, любили фотографувати і часто організовували експедиції, зокрема в Карпати, де робили багато фотографій», ― додала завідувач відділу рукописів і стародруків музею Ольга Ткачук.

Поверхом вище музейники показують Іларіона Свєнціцького як директора і збирача творів його відомих сучасників ― Новаківського, Труша, Кульчицької, а ще українських художників з-за кордону, так званої Паризької групи. Поруч ― їхнє листування.

Після цієї виставки у помешканні, де жив Свєнціцький, хочуть облаштувати меморіальну експозицію.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук