Мистецтво продірявлювання полив’яних відер

Микола Рябчук, 28 жовтня 201059920

Українським правителям є ще чого повчитися у євразійських колеґ.

Євразійські диктатори страшенно не люблять, коли їх називають «диктаторами», і тому вряди-годи проводять у своїх султанатах «демократичні вибори». Вдячний народ майже одностайно переобирає їх ще на  п’ять, десять, двадцять років або й пожиттєво, а тоді так само натхненно переобирає на наступних 5-10-20 років їхніх дружин, дітей, онуків та внучатих племінників.

Євразійські диктатори мають усі атрибути європейської демократії, котра в їхніх шляхетних душах цілком мирно поєднується із суто золотоординською дикістю і захланністю. Вони мають «парламенти», «конституційні суди» і «місцеві органи влади», куди запаковують своїх ближчих і дальших родичів, бізнес-партнерів, охоронців, конюхів, водіїв, улюблених поп-зірок та ветеранок гарему.

Всі ці «органи» схожі на справжні, от тільки мають один недолік. Їх неможливо ані використати за призначенням – для ефективного управління країною, ані переобрати. Політолог Олександр Рубцов якось дотепно порівняв їх із гарним новеньким відром, що має лише одну дрібну ваду: дірку, крізь яку вся вода по дорозі від криниці додому витікає.

Дірка повинна бути не дуже великою – щоб  не надто впадала в очі міжнародним розумникам, які безпідставно звинувачують наших суверенних султанів у шахрайстві. Але й не повинна бути занадто малою, бо тоді, не дай Бог, не вся вода витече і сяка-така опозиція, екстремісти-націоналісти просочаться таки до султанських «органів» або й до самої (свят-свят-свят!) султанської посади, котра, як відомо, давно вже зарезервована для спадкоємців.

Дірки просвердлюються по-різному – комплектуванням своїми людьми судів та виборчих комісій, знаттям із виборів чужих кандидатів і маскуванням під різними вивісками своїх, купуванням прихильників і залякуванням противників, друкуванням і докиданням фальшивих бюлетенів, а головне – щирою євразійсько-султанською правдою на всіх радіо- й телеканалах.

Євразійські диктатори – щирі естети, і тому надзвичайно полюбляють театральні інсценізації, особливо напередодні виборів. Хто забув уже феєрверк над Райхстаґом чи, скажімо, загадкові вибухи житлових будинків у Москві, хай згадає не менш загадкову гранату, кинуту начебто прихильниками Мороза у Наталю Вітренко, чи не менш загадкові вибухи на Троєщинському базарі шість років тому, влаштовані начебто ющенківцями. Або й зовсім недавні опереткові вибухи «бомб» у Кіровограді. Слава найкращого перфоменсиста, схоже, не дає спокою ні пп. Могільову, ні Льовочкіну, ні Хорошковському, ні нашому головному султанові.

А тим часом у сусідньому султанаті над берегами Каспію теж наближаються якісь чергові «демократичні» вибори. У зв’язку з чим тамтешні естети віддали перевагу, замість перфоменсу, дешевшим і ефектнішим відео-інсталяціям. Проурядовий канал «Лідер-ТV» (а інших каналів у султанатах і не буває) показав, як редактор опозиційної газети «Азадлік» займається – страшно подумати – оральним сексом із якоюсь жінкою. Усе це мало ілюструвати глибоке моральне падіння так званої опозиції, а не, зрозуміло, азербайджанських спецслужб, котрі здійснили філігранну відеозйомку. Для тугодумів, котрі не збагнули суті мистецького твору, диктор пояснював: «Варто це показати на Заході, особливо у Франції, аби вони знали, наскільки їхні методи близькі нашій опозиції».

В Україні султани правлять лише півроку, тож, зрозуміло, до естетичної витонченості азерських колеґ їм іще далеко. Але ж і ті не одразу опанували шляхетне мистецтво продірявлювання полив’яних відер. Перш ніж відзняти нетлінне відео, вони мусили посадити на кілька років головного редактора «Азадліка» за хуліґанство, його колеґу – за володіння наркотиками, а ще одного – слідчого журналіста – поколоти у темному закапелку ножами.

 «Когда б вы знали, из какого сора растут стихи, не ведая стыда!» – писала колись, либонь, про євразійських естетів відома російська поетеса Анна Ахматова.

Тобто, перепрошую, Ахметова.

 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів

Дискусія 20

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Сергій Трегубенко 31 жовтня 2010, 19:50

    Дякую, Pe- Ko. Приємно читати коментарі такого рівня розуміння ситуації і такого рівня узагальнення.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Pe- Ko 31 жовтня 2010, 16:59

    Стаття обєктивно представляє просто тривожну ситуацію.Безсумнівно.Янукович і його команда для утвердження свого панування та на догоду антидемократичного неоімперському кремлівському режимові на наших очах перетворюють Україну в ще одну євроазіятську державу.Його прихильники чомусь не розуміють,що ці країни під владою псевдопартійних кланово-родинних диктатур опинилися далеко позаду цивілізаційних процесів та їх дистанс в економічному і науково культурному розвитку побільшується.Авторитаризм і брак справжньої демократії спричинився до внутрішнього маразиу і застою.Тому стають вони,з Росією на чолі,мало значимими периферийними сировинними територіями.Чи поклонники Януковича так насправді хочуть,щоб їх діти та онуки опинилися в обставинах всевладдя моральної та інтелектуальної тупості,без ніяких перспетив на гідне життя громадян великої європейської держави?

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Сергій Трегубенко 31 жовтня 2010, 10:17

    До Свідомий. Я з Вами не погоджуюсь. Доки ми не наведемо порядку в своїх головах, в своїх стосунках між собою, доти ми не будемо здатні ні нащо. Нам і ворогів у такому випадку не потрібно, самі себе своєю нерозумністю знищимо. Бо в такому випадку ми не нація, а просто нікчемне населення. І сподівання на те, що ми зможемо когось розумного та відданого нашим інтересам обрати та поставити над собою, сподівання на те, що він нас потім змусить об’єднатися і діяти під його керівництвом на нашу користь, це просто модифіковані комуністичні казки, котрі нас зводять на манівці від того успішного шляху, котрим йде Європа.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук