МОЗ готує студентам медуніверситетів жорсткий екзамен

Уже цього року охочих навчатися у медуніверситетах чекають серйозні випробування. Вступити вдасться далеко не всім, навіть якщо у батьків є зв’язки і гроші. Ще жорсткіша перевірка знань чекатиме тих, хто закінчить навчання. Дипломи після шести років навчання можуть отримати не всі. Про це на прес-каві з журналістами повідомив заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, який у четвер, 22 березня, перебував у Львові.

«Усі знають, що у нас лікують гірше, ніж за кордоном. Про це говорять усі. Кажуть і про те, що хтось поїхав народжувати за кордон, хтось – лікуватися. Студенти повтікали за кордон. Усі ми хочемо, щоб лікар, до якого ми звернулися по медичну допомогу, призначив нам правильну таблетку. А тут все впирається в освіту цього лікаря. Тож велика складова медичної реформи, яка стартує в Україні, – це реформа медичної освіти. Уже цього року на абітурієнтів чекають серйозні зміни», - каже заступник міністра.

Ніхто, за словами Олександра Лінчевського, не заперечує того, що у нас є здібні, талановиті, винятково мотивовані лікарі. Та разом із тим, коли торік провели моніторингове дослідження для лікарів-інтернів, включивши до їхнього тестового завдання деякі питання з міжнародного тесту з основ медицини, то цей міжнародний екзамен склало лише 3% лікарів-інтернів.

«То що виходить? Ми з вами чесно сплатили податки, щоб медуніверситет студентів навчив. Студенти чесно склали вступні іспити, вступили в університет, вчилися шість років, а після закінчення не мають тієї освіти, яку ми потребуємо, лише 3% сягають більш-менш європейського рівня. Де є проблема? В університетах», - каже Олександр Лінчевський.

Три важелі впливу, що підвищать якість підготовки студентів-медиків

Цього року ситуація, за словами заступника міністра, має змінитися. Університети є автономні. Вони самі складають програми, самі вирішують, кого з викладачів запрошувати тощо. Але держава має три основні інструменти впливу, які змусять університети задуматися над якістю підготовки студентів.

Перший: мінімальний прохідний бал ЗНО – 150. Якщо раніше в медуніверситети набирали абітурієнтів, які мали всього 100 балів, то вже цього року вступати до медичного вишу зможуть лише ті, у кого буде 150 балів і вище.

«Це є в умовах вступу і дуже сподіваюся, що нам вдасться відстояти цю позицію. До чого це призведе? Університети недоотримають більше третини абітурієнтів. Зауважте, більше третини гірших абітурієнтів. Але є колосальний спротив проти цього з боку університетів, бо це - жива копійка. Біда у тім, що університет зацікавлений взяти поганого абітурієнта. Він іде на контракт, платить за вступ, платить за пропуск, за кожний екзамен. Сьогодні набори в університети дуже роздуті – місць майже стільки ж, скільки й випускників шкіл», - каже Олександр Лінчевський.

Другий: широкий конкурс. Куди вступатимуть абітурієнти, туди автоматично підуть гроші з державного бюджету.

«Студенти «голосують» ногами за університет. Кошти підуть у той університет, куди студенти хочуть вступати. Університети почнуть конкурувати один з одним, вони будуть зацікавлені в бюджетниках, бо вони принесуть їм гроші. І це буде здорова конкуренція. Механізм широкого конкурсу підтримає сильні університети, а слабкі відпадуть», - пояснює заступник міністра.

Третій: єдиний державний кваліфікаційний іспит. Незалежний центр тестування проведе незалежне оцінювання навчання в університетах. І студент, який складе цей тест, отримає диплом, не складе – залишається без диплому.

«КРОК існує вже 20 років. Але сама процедура складання іспиту тепер буде жорсткішою. Ми до цього іспиту додаємо питання з міжнародного тесту основ медицини. Таке тестування проходять у всіх цивілізованих країнах світу для оцінки якості навчання. Запитання не можливо підробити чи купити. Текстові завдання складають у США, під охороною доставлять в Україну, роздадуть студентам. Вони дадуть відповіді на питання, завдання запечатують, везуть у США і там виставляють оцінку. Цей екзамен здадуть не всі. Виявиться, що дехто даремно шість років ходив до університету», -каже Олександр Лінчевський.

Але ці державні інструменти, за його словами, змусять університети по-іншому глянути на якість підготовки студентів, добре подумати над тим, кого запросити викладати: племінника чи людину, яка справді навчить. І тоді зі стін медичного вишу дійсно вийде лікар, який зможе правильно оцінити стан пацієнта і призначити правильну таблетку.