«На Донбасі сторони готові до наростання насильства»

У п'ятницю, 28 квітня у Львові з неформальним візитом перебував перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг. Керівник спостерігачів ОБСЄ виступив перед студентами Українського Католицького Університету та Львівської Політехніки і розповів про особливості роботи СММ в Україні. ZAXID.NET зустрівся з Александром Хугом, щоб запитати про актуальну ситуацію на лінії зіткнення, загрози для цивільного населення і можливі зміни в зоні бойових дій на Сході України.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ вже чотири роки працює в зоні бойових дій на сході України. Чи можна говорити про те, що найгарячіша фаза конфлікту вже позаду? Наскільки високою залишається ймовірність повернення масштабного застосування сили?

Навіть через чотири роки ми продовжуємо фіксувати численні порушення на лінії зіткнення. Ми сигналізували про ці порушення у більш ніж 1300 звітах спеціальної моніторингової місії. Вони свідчать про те, що насильство триває, що воно нікуди не зникло.

Впродовж минулого року ми зафіксували більше 400 тис. випадків порушення режиму припинення вогню, а це більш, ніж тисяча порушень на день! Отже конфлікт досі перебуває в гарячій фазі.

Окрім того ті види озброєння, які згідно домовленостей повинні бути відведені, досі перебувають у зоні бойового ураження. Загалом ситуація залишається непередбачуваною, а сторони готові до наростання насильства і загострення конфлікту.

Спеціальна моніторингова місія наглядає за дотриманням прав людини і забезпеченням необхідного захисту цивільного населення під час війни. Які найболючіші проблеми у цій сфері ви б виокремили станом на цей момент?

Найгірше, що ми досі фіксуємо факти появи нових жертв серед цивільного населення. І оскільки впродовж чотирьох років режим припинення вогню порушується чи не щодня, то цивільне населення починає сприймати таку ситуацію як норму. Однак це не нормально!

І ми повинні зробити все можливе, щоб припинити насильство і покінчити з цією ненормальністю. Я маю на увазі не лише спеціальну місію ОБСЄ, але й сторони конфлікту і ще журналістів. Треба працювати разом у цьому напрямку.

Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ створили на запрошення уряду України 21 березня 2014 року

Ви неодноразово наголошували про небезпеку мінних полів для цивільного населення і спостерігачів. Чи помітно якийсь прогрес у розмінуванні небезпечних ділянок?

Міни – це такий вид озброєння, який не вибирає своїх жертв. Міна не бачить різниці між військовим і цивільним, між дорослим і дитиною. Ще в 2014 році сторони конфлікту визнали існування проблеми мінних полів. Вони розпочали поступовий процес розмінування і погодилися не встановлювати нових мін. У тих місцях, де міни поки що неможливо вийняти і деактивувати, небезпечні ділянки почали позначати і обгороджувати.

Ми фіксуємо факти розмінування і ознакування, однак їх не так вже й багато. А в деяких випадках ситуація змінювалася буквально за ніч: удень ми фіксували, що відбулося розмінування ділянки, а наступного ранку на тому ж місці з’являлися нові міни. Однак розмінування – це перш за все сфера компетенції сторін конфлікту. Саме вони мають цим займатися.

Наскільки часто особисто ви відвідуєте зону конфлікту і спілкуєтесь із людьми на лінії зіткнення? Як там сприймають спостерігачів ОБСЄ?

Я намагаюся відвідувати ці райони хоча б впродовж одного тижня на місяць. Мене дуже цікавить, що люди думають і відчувають. Наша місія полягає в тому, щоб працювати насамперед для людей, які опинилися в зоні бойових дій. Усі наші зусилля – заради них.

Однак спостерігачі ОБСЄ не можуть фізично зупинити насильство і війну. Людям часом важко зрозуміти, чому навіть після нашого приїзду і спілкування бої далі тривають. Ми розмовляємо з ними, фіксуємо їхні скарги і моні торимо ситуацію, а потім обстріли продовжуються. Я розумію розчарування цих людей.

За чотири роки не було і дня, щоб десь не стріляли. Водночас мене здивувало і зворушило те, що українці з обох боків лінії розмежування не впадають у відчай. Більшість людей не тримають у собі гніву і ненависті. Вони не вірять в цей конфлікт. Вони вважають, що це не їхній конфлікт. І найголовніше, що всюди, де ми буваємо, люди кажуть нам: «Ми хочемо, щоб це закінчилося. Вже досить!».

Звісно, нескінченне насильство позначилося на психологічному стані населення. Багато хто скаржиться на страх перед обстрілами, на нервові зриви, проблеми з серцем. Особливо важко дивитися на дітей, які не розуміють, чому гинуть їхні батьки і відбуваються нічні обстріли. Наслідки цього конфлікту нелегко буде подолати. Вони ще довго позначатимуться на житті суспільства.

Александр Хуг під час відвідин школи у Красногорівці Донецької області

Президент України, урядовці та українські медіа окреслюють бойові лії на сході словами «російська агресія проти України», «російсько-українська війна». Водночас спостерігачі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ не мають повноважень визначати сторони конфлікту такими термінами. Чи не посилює ваш підхід невизначеність і заплутаність і так складної ситуації? У чому користь такої послідовної нейтральності?

Замість терміну «нейтральність», я волів би вживати термін «об’єктивність». Визнаю, що відмежуватися від впливу емоцій і вражень спостерігачам доволі складно. Врешті-решт всі наші 700 спостерігачів і 400 українських співробітників місії – люди.

Однак мандат місії передбачає, що ми маємо сприяти нормалізації ситуації. Вказування на когось пальцем жодним чином не допоможе врегулюванню конфлікту. Україна, Російська Федерація і ще 55 країн-членів ОБСЄ уповноважили нас фіксувати факти. Не ми вигадали собі це завдання, нам доручили так працювати.

У конфліктних ситуаціях реальність нерідко викривлена, а факти заплутані і приховані в тумані війни. Саме тому й виникає особлива потреба об’єктивності. Наш внесок полягає в тому, що сухі факти мають значення. Вони формують основу для рішень, які можуть зменшити рівень насильства чи підтримати захист цивільного населення. Якби все важке озброєння, яке ми зафіксували минулого року, було відведене, то в зоні бойових дій стало б менше аж на 4000 одиниць засобів ураження цивільного населення!

Ми в жодному разі не займаємося цензуруванням наших звітів. Ми фіксуємо озброєння там, де воно знаходиться. Кожному зрозуміло, хто відповідає за конкретне порушення. Не потрібно тицяти пальцем і називати, адже це й так очевидно. Зрозуміло хто відповідає за танк у Донецьку, а хто відповідає за танк у Авдіївці.

Звісно, кожна сторона хоче, щоб її підтримували. Однак наша роль не в тому, щоб виправдовувати чи звинувачувати. Наше завдання в тому, щоб виявляти факти.

«Наслідки війни ще довго позначатимуться на житті суспільства», - Александр Хуг

У листопаді 2017 року ви зустрічалися із Олександром Захарченком. Тоді ви описали ту зустріч як “конструктивну”. Чи після розмови з Олександром Захарченком покращилась безпека роботи місії ОБСЄ на території так званої «ДНР»?

Наші спостерігачі документують усі факти перешкоджання їхній діяльності. Перешкоди нам створювали з самого початку. Наприклад, обмежували свободу пересування спостерігачів. Звісно, такі інциденти відбуваються не в тих самих місцях щодня.

Я зараз не намагаюся уникнути відповіді на ваше питання, однак маю сказати, що сторони конфлікту перешкоджають нашій діяльності тому, що знають: якщо ми щось побачимо, то відзвітуємо про це. Такі перешкоди відбуваються з обох боків, хоча на непідконтрольній території вони, можливо, більш агресивні й різкі.

Однак сам факт обмеження – теж промовистий і самодостатній. Якщо нас зупинили під тим чи іншим приводом і не дають далі їхати, то очевидно, що там є щось таке, чого нам не хочуть показувати. Це дуже чітка і всім зрозуміла ситуація. Ми це фіксуємо у звітах.

Від початку травня зоні бойових дій почав працювати штаб Об'єднаних сил. Міністр оборони України вважає, що зміна формату і структури командування позитивно вплине на життя цивільного населення біля лінії зіткнення. А які ваші прогнози і очікування?

Роботу нашої місії визначає мандат, який надали держави-учасниці ОБСЄ. Формат нашої роботи Україна підтримала, тож якщо у зоні конфлікту відбудуться суттєві структурні зміни, то ми, мабуть, відреагуємо змінами нашої операційної діяльності. Однак основа нашої діяльності залишиться такою, як і була раніше.

Усі фото надані офісом СММ ОБСЄ в Україні