Нові скандали навколо Львівської ОВА
ZAXID.NET Новини з Андрієм Дроздою
У пʼятницю, 17 листопада, ведучий ZAXID.NET Новин Андрій Дрозда розповість про збагачення наших чиновників у час війни і про скандали навколо Львівської обласної військової адміністрації.
Коли публічний чиновник їздить на новому дорогому авто, то це одразу ж викликає інтерес суспільства. На всі питання звучить заготовлена історія про те, що машину купили родичі, а сам посадовець просто час від часу нею користується. Саме така історія днями випливла у Львові, коли заступник голови Львівської ОВА Іван Собко вкотре приїхав на роботу на BMW 630D XDrive, якого раніше не було в його декларації. Не було раніше і зараз немає, бо машину зареєстровано на батька чиновника, який все життя пропрацював на Львівській залізниці і нібито витратив на покупку свої заощадження. За словами Івана Собка, вживаний автомобіль влітку минулого року обійшовся його татові у приблизно 60 тисяч євро.
Іван Собко і справді вважає, що хтось повірить у його пояснення про походження автомобіля. Така зворушлива родинна легенда про батька-залізничника, який після виходу на пенсію вирішив купити собі круту «тачку», але не назбирав усієї суми, тож більшу частину докинув брат Івана Собка, який вже п’ять років як ФОП у сфері роздрібної торгівлі. Отже батько таки купив собі омріяний BMW 2020 року випуску, але чомусь їздить на ньому саме його син, який працює в керівництві обласної адміністрації.
Цікаво, що Іван Собко точно порахував кількість разів, коли він їздив на роботу на цій машині – лише тричі. Ну може ще кілька разів за іншими маршрутами катався. Це ж не злочин взяти в тата машину покористуватися. І авжеж не злочин, коли близький родич одного з керівників обласної військової адміністрації під час війни купує собі дорогу машину преміум класу, щоб син мав на чому їздити на роботу. І зверніть увагу, що гроші на цю машину чесно зароблені багаторічною працею батька пенсіонера, що проживає у гірському селі біля польського кордону.
Біля того кордону, через який за сприяння Львівської ОВА через систему «Шлях» повтікали тисячі ухилянтів. Звісно, що Іван Собко не має до цього жодного стосунку. Як і до продуктів, які нібито завозять з-за кордону під виглядом гуманітарної допомоги, а потім продають у деяких львівських супермаркетах. А до необлікованої гуманітарки, яку тоннами завозили у таємні склади у Львівській області, а потім раптово виявляли правоохоронці, Іван Собко вже точно не має жодного стосунку, бо такими схемами займалися зовсім інші чиновники.
Щоправда, жодного з них поки що не знайшли, не звільнили і не посадили. На посаді виконувача обов’язків голови Львівської обласної ради залишається і колега Івана Собка Юрій Холод. Він якраз перебував у Варшаві, де на міжнародній конференції обговорював відбудову України, в той час коли його доброго знайомого Михайла Міхняка поліція затримала у центрі Львова. Міхняка підозрюють в тому, що він займався відправкою ухилянтів за кордон через систему «Шлях».
Він заснував ГО «Корпус сприяння армії» і допоміг втекти з країни багатьом військовозобов’язаним. Поліція зафіксувала 24 таких випадки і це явно не повний список. Міхняк був депутатом Рудківської міської ради на Львівщині. У соцмережах він називав себе помічником заступника голови Львівської обласної ради Юрія Холода, але останній каже, що це недостовірна інформація.
Проте точно відомо, що Юрій Холод листувався з Михайлом Міхняком на тему виїзду чоловіків призовного віку за кордон за допомогою системи «Шлях». Поліція знайшла свідків, які заявляють, що Міхняк брав солідні суми за свої послуги. На суді він визнав свою провину, спочатку отримав умовний термін покарання, а після перегляду вироку – п’ять років ув’язнення. Він якийсь час переховувався, аж до затримання цього тижня.
Однак зрозуміло, що схема Міхняка не могла працювати без участі топ-чиновників Львівської обласної військової адміністрації. І коли виконавець сідає до тюрми, ймовірні організатори злочину теж мають відповідати перед законом. Однак натомість ми спостерігаємо за їхнім розкішним життям і поїздках на позичених автомобілях і за їхніми виступами в конференціях про відбудову країни після перемоги.